Liudmila

– Ганно, Ганно, йди сюди швидше, – Зінаїда оперлася руками об хвіртку, намагаючись віддихатися. – Хто за тобою гнався? – розсміялася Ганна, витираючи мокрі руки об край фартуха.

Артем вихором влетів у відділ поліції. Перед віконцем чергового нікого не було. – Та що ж це таке! Де всі! Час дорогий, кожна хвилина на рахунку! – обурювався

Катерина вийшла заміж у сорок п’ять років. Такий пізній термін пояснювався тим, що у жінки були проблеми зі здоров’ям, і вона не могла мати дітей. Жінка заявляла про

– Діда треба відвідати, – у Вероніки Анатоліївни тремтів голос, вона готова була ось-ось розплакатися. – На той світ зібрався з дня на день. Все дуже погано. Ліда

– Тетяно, а що відбувається? – Ольга Степанівна розгублено оглядалася у порожній вітальні. – Де стіл, де все? – Вибачте? – Тетяна відірвалася від ноутбука, за яким захоплено

– Отакої! Нічого собі! Кого я бачу! От ви смішні на старості будете! Ви чого заявилися сюди? – вигукнув уже неабияк веселий після щедрого застілля В’ячеслав. Він щойно

Дзвін тарілок луною віддавався у порожній кухні. Ганна механічно збирала посуд після вечері, краєм ока спостерігаючи, як Олег, її чоловік, звично влаштовується у кріслі перед телевізором. Тридцять років

– Боря, ти куди зібрався? – запитала Ольга, не перестаючи колихати на руках дитину, яка ніяк не заспокоювалася. – Олю, ти вибач, – чоловік опустив валізу на підлогу,

– Сподіваюся, зарплату тобі цього разу не затримають. – Невдоволено промимрила свекруха, наливаючи собі чаю, і сідаючи навпроти мене. – Минулого місяця був одиничний випадок. У нас так

– Олена? – Голос був не знайомий. І Олена вже збиралася скинути виклик. Але голос у слухавці поквапився: – Оленко, ви тільки не відключайтеся. Я знайома вашої матері.