– Треба було не відрядженнями кататися, а картоплю копати! Зараз теж була б квартира, – пробурчала сестра
Олег вкотре повернувся з тривалого відрядження й насамперед як було заведено, відвідав матір. – Сину, як давно я тебе не бачила! Чи багато заробив? – як завжди запитала
– Діти хочуть їсти! – Потерплять, – замість чоловіка, похмуро відповіла мені свекруха. – Зараз синок поїсть і все тобі дасть. Май совість почекати! Не треба думати лише про себе
Я нервово застукала пальцями по кришці кухонного столу. З цієї дії чоловік зрозумів, що я незадоволена. – Не хочеш їхати до моєї мами? – поставив мені Роман риторичне
– Ти забереш гроші в матері? Тобі не соромно так робити? Сам же знаєш, в якому тяжкому становищі я перебуваю
– Ну, невже для рідної матері не знайдеться десять тисяч? – слізно запитала мати, Ніна Миколаївна. – Ні, гроші у нас є, але вони лежать на крайній випадок,
– Я передумала продавати свій будинок! Ви його остаточно занапастите, а це велика пам’ять для мене, – повідомила після ремонту свекруха
Валентин одружився зі мною, коли йому було за тридцять. Для нього це був перший шлюб, а для мене – другий. Від першого шлюбу я мала семирічну дочку. Дізнавшись
– Нам від вас потрібна грошова допомога!- А на час ремонту ми житимемо у вас, – ще більше приголомшила нас свекруха
Ми з Олегом перебували у шлюбі більш як десять років, але останнім часом все частіше стали сваритися. Мене заїв побут і діти, а чоловіка – нескінченна вахта. Щоб
– Ну як ти хочеш, щоб я поводилася? Не піду ж я проти своєї дочки? Ось тому й підтакувала, – стурбовано відповіла свекруха
Я натішитися не могла на свою свекруху Ірину Артемівну. Відносини між нами склалися добрі з першого дня знайомства. Було й таке, що у процесі дружби ми з Костянтином
– Куди це ти зібрався? А хто мішки з картоплею тягатиме? – розгублено гукнула мати
– Ні, це вже не лізе в жодні ворота! – обурювалася мати, осудливо дивлячись на нас. – Я, на вашу думку, одна маю горбитися на дачі? – Мамо,
– Я більше й не попрошу тебе ні про що! – грізно відповіла мати. – Знаєш, що в мене й так пенсія маленька, ти ще й тягнеш
Моя мати, вийшовши на пенсію, дуже швидко звісила всі обов’язки по догляду за собою на мене. На другий день після отримання пенсійних грошей вона зателефонувала мені, та вимагала
– Ми з батьком вирішили купити тример, щоб легше було з травою боротися!- Грошей у нас немає, зате ми знаємо, що вам їх дарували на весілля. Не хочете поділитися? – промовила теща
– Моїх батьків не буде, – ображено зітхнула Єва, – ніби в них дочка десять разів на рік виходить заміж! – Чому? – Поцікавився я, для якого її
– Я тут прикинула, що за найменшими підрахунками, ти винна мені не менше вісімнадцяти тисяч! – видала свекруха. – Та ну! Ви серйозно? Я вам мушу віддати гроші за подарунки онукові
Лариса Василівна сильно переживала, дізнавшись про те, що єдиний син розлучається з дружиною. Вона вважала своїм обов’язком примчатися до будинку родичів і вчинити їм допит із пристрастю. –

You cannot copy content of this page