Liudmila

На той час, коли сталася ця подія, ми з моїм чоловіком жили вже разом одинадцять років. І непогано жили. Спочатку будинок збудували поруч із батьками, потім дітки пішли.

Життя здається правильним і таким одноманітним, поки одного разу ти не зустрінеш його. І просто не можеш зрозуміти, радіти цій зустрічі, чи намагатися забути про неї. Зі шкільної

Так вийшло, що в мене рано не стало чоловіка, тому я одна виховувала двох дітей. Працювала на заводі, на шкідливому виробництві, та у 50 років вийшла на пенсію.

– Дівчино, а ви хочете працювати в електроенергетиці? Я вас можу влаштувати! Ви мені дуже сподобались. Саме з такою фразою причепився до мене цей лисуватий, високий чоловік середніх

Я була єдиною дитиною у сім’ї. Батьки завжди одягали мене, як ляльку, купували купу гарних суконь і називали принцесою. З того часу корону я й не знімаю. Звикла

Зі своїм двоюрідним братом Ванею ми були одногодками. Він жив у селі, і я часто гостювала у його батьків під час літніх канікул. Ми товаришували, гуляли, грали. А

Я розгладила складки на спідниці. Покрутилась перед дзеркалом. Мені подобалося те, що я бачила у ньому. Хвилясте волосся, великі зелені очі, губи бантиком. Красуня! Ще б пак, адже

Світлана росла принцесою. Їй беззаперечно підкорялися тато та бабуся. Будь-яке бажання малої виконувалось негайно. Все було добре, поки Світлана не пішла в дитячий садок. Там розумна дівчинка швидко

Так склалося, що заміж я вийшла за людину, старшу за себе на дев’ять років. Ми одне одного полюбили, і мені було все одно, які у нього родичі, хто

Моя донька збирається переїжджати до іншого міста. Вона пояснює це тим, що у нашому рідному місті практично немає роботи. А якщо і є, то всі добрі місця зайняті