Liudmila
– Та я вже триста разів пошкодувала, що наважилася на це. Сил моїх уже немає, мамо, – з відчаєм у голосі сказала Вікторія, намагаючись перекричати дочку, що плакала.
– Марино, мамі потрібна допомога у приготуванні свята, ти ж пам’ятаєш, що у неї день народження на Різдво. Як завжди зберуться всі, але мати запросила ще й колег.
Світлана поправляла біля дзеркала в ліфті легкий шовковий шарф, коли він зупинився на першому поверсі. Вона вийшла у фоє, де вже чекала на неї подруга Катя – яскрава,
Лєра завжди довіряла Артему. Десять років шлюбу, двоє дітей, загальна іпотека – це все здавалося непорушним фундаментом. Він був надійним, як швейцарський годинник: вранці кава, увечері вечеря, у
Настя та Єгор купили дачу. Звичайна начебто подія. Але дивлячись для кого. Вони йшли до цього майже п’ять років. І ось мрія збулася. Усього шість соток у старому
Коли батько покинув їх, мама залишилася жити з татовою мамою Катериною Василівною. Це всіх дивувало, але бабуся казала: – Якщо я його таким негідником виховала, мені й відповідь
– Наташ, ти тільки не злись, гаразд? Наталя відклала ганчірку, якою протирала кухонний стіл, і притиснула телефон до вуха. Суботній вечір, тиша у квартирі, попереду – цілих півтора
Катя поставила останню тарілку в посудомийку і видихнула. Три дні приймання гостей нарешті скінчилися. Її мама, батько, сестра Олена з двома племінниками поїхали годину тому. Квартира спорожніла. Чоловік
Лариса повернулася додому в поганому настрої. Сьогодні вона вирішила зайти на міський ринок і купити щось до святкового столу. А коли виходила з овочевого ряду, зіштовхнулася із сусідкою
– А для тебе в мене особливий подарунок! – єхидно посміхнулася свекруха. З цими словами Нінель Аркадіївна простягла мені невеликий пакунок у папері з оленями, перев’язаний золотою стрічкою.