Liudmila

Катерина Степанівна стояла біля плити, коли почалася сварка. Звичайна, побутова. Борис незадоволений вечерею – риба пересушена. – Катя, скільки разів говорити – рибу треба смажити двадцять хвилин, не

Одна моя знайома, мати трьох дітей, нещодавно знову вийшла заміж. І як їй це удалося – для мене велика загадка? Ні, річ не у тім, що багатодітних матерів

– Придумала ще, гроші мої рахувати! Бач, моду взяла! – обурено голосила Олена Петрівна. – Я все життя заради тебе горбатилась, у всьому собі відмовляла. – Мої відпустки

Я повернулася зі зміни й одразу відчула, що щось не так. Рожевого комбінезону Поліни з оленями не було на гачку у передпокої… Я стягнула шапку, кинула її на

– Коротше! Мама переїжджає сюди наступної п’ятниці! Це мій будинок, Світлано! Я будував його, я за нього плачу. І моя мати житиме тут стільки, скільки їй залишилося. –

Тетяна лежала в палаті одна. Сусідку праворуч виписали додому, а ту, що лежала ближче до виходу, відвезли ввечері в реанімацію. Згодом Таня почула розмову, що вона не вижила.

– Олено, я не йду назавжди, це лише пауза, – голос Дениса був хрипким. – Мені просто потрібне перезавантаження. Не-об-хід-но! Розумієш? Я задихаюся! – Від чого? – Запитала

– Та як ти могла! Тільки вигода одна на думці! – обурювалася Інга. – А що ти так переполошилася, сестричко? – запитала Катя. – Я ж не з

Я стояла в черзі за кавою холодного жовтневого ранку, коли почула за спиною роздратоване бурмотіння: – Ну, скільки можна? Я запізнююся. Обернулася. Високий хлопець у м’ятій куртці нервово

Ігор любив повторювати: – Ти на себе подивися. Цю фразу Галина чула так часто, що до сорока років просто перестала дивитись у дзеркало. З веселої дівчини, за якою