Головна

Liudmila

– Щось ти до нас зачастила! – Тобі що, поїсти нема де? – А тобі яка різниця? Я до своєї матері приїхала, не до тебе, – відповіла Лєра. – Ну, годуєшся ж ти за наш спільний кошт. Виходить, і за мій теж
Життєві історії 0
– Слухай, Світлано, – або я, або вона! Я не збираюся вислуховувати все це у власному домі! – Ти це серйозно? Вирішив змусити мене вибирати між тобою та
– Дмитре… Якщо ти залишився ні з чим і тепер шукаєш, де тепліше, то точно не тут! Ти ось зрозумів, що прорахувався, а я зрозуміла, що чоловіки в моєму віці – це надто клопітно. Із сім’ї йдуть, дітей кривдять… Мені й без усіх цих драм не погано
Життєві історії 0
– Ну ти ще молода, сама ще заробиш на своє. Та й зрозумій мене правильно, я з Олесею лаятись не хочу… – А зі мною, значить, хочеш? –
– Треба ж, до чого людей гроші псують! – Обурювалася рідня, влаштувавши потоп у нашій квартирі, та затопивши сусідів
Життєві історії 0
Телефон задзвонив у четвер о другій годині дня. Олег щойно повернувся на своє робоче місце з кафе, де обідав разом із колегами. На екрані висвітлилося ім’я – “Максим”.
– Це твій підкидьок? – Іро, годі при дитині! – Яка різниця? Нехай знає своє місце! Спатиме в коморі
Життєві історії 0
– У тебе є дочка. Їй сім років. Кирило мало не випустив телефон. Голос Тані – за вісім років мовчання. – Таня? Це ти? – Так. Нам треба
– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?
Життєві історії 0
Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що, всі на дачу приїжджають машинами? Чи автобус скасували, а Світлана цього не знала? Чи
– Я дивуюся, чому ти Янку біля себе терпиш? – Спитав якось Поліну Артем – її юнак. – Вона тебе постійно чіпляє! – І ніби з посмішкою каже, а чомусь по фізіономії хочеться врізати. Ні, я, звичайно, ніколи на жінку руку не підійму, але бажання є
Життєві історії 0
Яна з’явилася у них у школі у п’ятому класі. Невисока дівчинка в білій блузці, картатій спідниці в складку і такій же жилетці. Її світле волосся було заплетене у
– Мамо, де гроші із сейфа? – А чого ти так дивишся? Ми гроші на дачу витратили, – вона знизала плечима. – Все одно тобі на квартиру б не вистачило
Життєві історії 0
– Невже вкрали? – прошепотіла Марина, дивлячись у порожній сейф. Металева коробка зяяла темнотою. Її пальці тремтіли, намацуючи холодні стіни там, де мали лежати пачки купюр. Нічого. Навіть
– Згадали! А якби я нічого не досягла, то мене б ще раз забули?
Життєві історії 0
Ліда одразу зрозуміла, що мати дзвонить із приводу грошей, які знову потрібні для Інни, старшої сестри Ліди. Історія стара, і тривала вже не перший рік. Мати дзвонила, просила,
– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? – Причини є. Ти стала мамою раніше терміну, ми довго не могли мати дитину…
Життєві історії 0
Ліда чекала на виписку з лікарні. Донька з’явилася на світ трохи раніше, але головне – вона була здорова. Олексій уже чекав на неї, приїхав заздалегідь. Малечу готували до
– Не дай боже купити таку квартиру! Там вгорі така особа живе. Ми її називаємо Наталка-гультяйка, – сказала сусідка і посміхнулася. – А чоловіка в неї немає? – Поцікавилася Даша. – Та що ти, люба! Який там чоловік! У неї четверо дітей і всі від різних залицяльників. Та ще дамочка!
Життєві історії 0
– Та кричи скільки тобі влізе! Народила тебе на свою голову, тепер ось мучуся! – почула Даша не тверезий голос сусідки зверху, не встигнувши зайти до під’їзду. –

You cannot copy content of this page