Liudmila

Дзвінок у двері пролунав о пів на десяту. Світлана завмерла з кухлем кави – через місяць після розлучення вона відвикла від несподіваних гостей. – Світлано, це я! Відчиняй!

У баби Шури у селі не стало кота. Заслуженим був кіт. Багато на його рахунку було перемог над слабкою котячою статтю, побитих суперників та спійманих гризунів. Але старенький

Тарілка з вечерею полетіла на підлогу. Дзвінкий удар порцеляни об кахлі змусив мене здригнутися. – Твої котлети навіть собака не їсть, – засміявся чоловік, показуючи на пса, який

Галина Петрівна дізналася, що її не запросили на весілля сина, коли прийшла до нього додому з тортом на день народження. Тридцять п’ять років виповнилося Павлові. Вона спекла його

– Лідочка, а де сільничка? – Раїса Петрівна поблажливо посміхнулася гостям. – У неї все завжди не на місцях. Ліда мовчки подала сіль. За столом сиділи колеги –

Ніна Петрівна сиділа у кріслі та вивчала результати своїх аналізів. Холестерин трохи підвищений, гемоглобін на нижній межі норми, вітаміну “Д” не вистачає. У її шістдесят п’ять років здоров’я

– Ви нас на дачу витурили, а самі в теплі сидите! Це як, на вашу думку, нормально? – обурювалася невістка. – Якщо я застуджусь і в мене дітей

– Ви ж бездітні, вам не поспіхом. А у Пашки – двоє! Як я можу не допомогти? Тамара Олексіївна стояла посеред кухні з виглядом жертовної героїні, їй залишалося

– Ти подивися, Петрушо, до сусідки син приїхав. Невже надумав її забрати в місто? Давно пора, як вона на нього чекала. Мабуть, років п’ять не бував. – Більше!

Людмила розставляла тарілки на обідній стіл. Чотири тарілки. Вже п’ятий місяць у її двокімнатній квартирі жила дочка Марина з онуками – десятирічним Артемом? та восьмирічною Дашею. Історія почалася