– Кажеш, навіть не попередили? Це у їхніх звичках! І навіть подругу притягли? Ну, молодці! Треба ж, нашому паркану троюрідний тин, а туди ж! Усі вони однакові
– Зовсім сором втратили! Хіба можна так робити… Ми відпочити приїхали в таку далечінь! А тут… Будинок продали… Знахабніли! І нам ні слова… – Сором! Ось що жадібність
– Ти зі мною ніколи не розлучишся! Вибачся, і знову житимемо разом
Славко невдоволено колупав у тарілці. – Усі дружини, як дружини, – бубонів він, – одна ти така невміла. Це що за тюфтелі з підливою? Який гарнір? Це ж
– Я не зрозуміла, а чому ти не економиш на собі? – Так я ж чоловік! – І що мені тепер, в ковдру закутуватись і так ходити?
– Я не зрозуміла, а чому ти не економиш на собі? – Так я ж чоловік! – І що мені тепер, в ковдру закутуватись і так ходити? –
– Ми трохи посиділи! Це ж брат! Він просто привітав заздалегідь. – А нічого, що всі запрошені увечері. – Ну, подумаєш. Він і ввечері прийде. Не треба влаштовувати скандал, у мене ж день народження. Приготуй ще щось
Олена переживала. Наближався день народження. Останнім часом свята не тішили. Відзначити цей день радісно, ​​напевно, не вийде. Олена вже передбачала розвиток подій. Буде приблизно те саме, що й
– Ти вирішила ховати від мене їжу? – іронічно поцікавився чоловік, оглянувши полиці холодильника
– Я вирішив збирати на нову машину! – Прокинувшись вранці, заявив дружині Дмитро. – У нас же є, – здивовано скривилася Людмила і солодко позіхнула. – Я говорю
– Булочка ти моя, – добродушно сміявся майбутній свекор, обіймаючи дружину
– Ну, ти ж сама хотіла! А тепер скаржишся, що я не так худну! – Та я вже сто разів пошкодувала, що рота взагалі відкрила. Я хотіла, щоб
– З якого дива ми повинні за вашу піцу платити зі своєї кишені? – обурився чоловік. – Бо ми гості…
– Привіт дачникам! Ми за п’ятнадцять хвилин будемо у вас, – Тетяна зателефонувала колишній однокурсниці, щоб «утішити» її своїм візитом. – Ми з родиною на озеро збиралися… –
– Мамо, тату, обіцяю, я буду добре вчитися, – тихо сказав Колька, дивлячись на небо. Ви не ображайтеся на мене, що у мене тепер інші батьки. Я їх дуже люблю, але вони тимчасові, доки я не зможу зустрітися з вами на небі
Щасливе дитинство у Кольки закінчилося в п’ять років. Коли одного разу батьки не прийшли забирати його з садка. Усіх дітей уже розібрали, а хлопчик сидів за столом та
– Ану пішла на кухню! – Почула я від чоловіка – і не стерпіла
Віра дивилася на екран телефону. Андрій написав вчетверте за пів години: «Недолуга, слухавку візьми». Вона сиділа за кермом навчальної машини – інструктор пояснював паралельне паркування. Телефон знову завібрував.
– Я кому казала, щоб ти трималася від хлопців якомога далі? Спочатку проводжає, а потім під ковдру затягне! Він піде, а ти будеш сама колотитися з дитиною, як я. Ти цього хочеш? – кричала мама
Що всі чоловіки козли, Діна чула ще з дитинства, і не лише від мами. Їй подобалася казка про семеро козенят. Вона мало не плакала, коли вовк з’їв майже

You cannot copy content of this page