Карина працювала в компанії яка займалася виробництвом меблів. Цього разу її знову відправили в відрядження. Як же вона їх не любила.
Та ще й куди, в район. Вона попросила свого помічника організувати для неї квитки та автобус, але не було, таксі було брати надто дорого, адже це вийшло б більше 2 тисяч гривень.
А керівництво звісно ж так не розщедритися. Лишався один єдиний варіант – потяг. Звісно вона всім серцем хотіла і бажала викупити купе. Але не вийшло.
Карина дівчина яскрава, видна, всі чоловіки звісно ж, звертають на неї увагу. Так от, Карина зайшла в своє купе. -Цього тільки бракувало, що це за ч0рт. В купе сиділо к чоловіка кавказької національності.
Дівчині звісно ж стало лячно, у неї була нижня полиця, але вона забилася в куток, включила фільм в навушниках і тихенько дивилася. Те що відбулося далі вона не забуде ніколиТе що відбулося далі вона не забуде ніколи.
Ці події дуже вплинули на її життя. Карина задрімала, прокинулася від того, що хтось її розворушив. Над нею стояв один з цих чоловіків, з тату, лисий, кремезний і з бородою. Він тримав в руках якийсь предмет, з просоння дівчині було важко зрозуміти що це. Кружка, кружка з чаєм.
Він приніс їй чай. Інший сказав таку річ: -Не бійся, часто зовнішній вигляд людини не передає те, що робиться в неї на душі. В мене дочка твого віку, ми тебе не образимо, давай до нас.
Вони всю ніч пригощали її різними напоями, виноградом, цукерками. Карина дійсно запам’ятала цю поїздку надовго. А під ранок знайшла на столі цілий пакет печива та їжі, записку і візитівку.
Там було написано, що якщо щось потрібно, завжди можна звернутися до Гоги. А сама Карина була вкрита пледом, хоча засинала вона в спортивному костюмі. Ось така пригода. А як ви відноситеся до таких людей?
Анатолій стояв посеред кухні, розстібнувши піджак, із піднятим підборіддям, ніби чекав оплесків за свою нечувану…
Наталя ледь не задихнулася від обурення. Свекруха Катерина Вікторівна спокійнісінько розмішувала цукор у чаї, а…
- Алло, Аріно! Ти не уявляєш, які зміни сталися в моєму житті! Я, нарешті, щаслива!…
Валентина Семенівна давно жила сама. Син Євген пішов із життя, не доживши до шістнадцяти років.…
Той день, коли мама стала на ноги, став найщасливішим для Віктора. Він був важким підлітком.…
- Це моє останнє слово! Ти, доню, ображайся скільки завгодно на батька. Але за Юхима…