Тепер курка наша коронна страва, наш секрет, який ніхто вже стільки років не розкусив

Коли я закінчила школу і подалася до університету, навіть уявити не могла що мене чекає попереду. Але насправді самим найстрашнішим виявилося не навчання, не життя окремо від батьків, навіть не нехватка фінансів, а в першу чергу моя подруга.

Ми зразу здружилися ще з 1-го дня навчання, вона шукала кімнату чи квартиру а я думала як зекономити на своїй зйомній. У нас була 2 кімнатна, але дуже малесенька квартира. Знімали навпіл. Перший час навіть цікаво було, разом їли, спали, фільми дивилися, ділилися речами і косметикою. Але всьому приходить край.

Першим дзвіночком для мене стало те, що Олена зовсім не вміє готувати. Вона з задоволенням приносила додому продукти, купувала навіть більше ніж треба було, але готування точно не її коник. Вона примудрилася пересолит салат, в який треба кидати солоні сухарі, і ніякої більше солі, вона навіть хліб не могла рівно порізати, все кришилося і падало з рук. Я не можу сказати, що Оленка була якась недолуга чи невміла. Досить хороша, начитана і кмітлива дівчина, але що зробиш, якщо мати не навчила її готувати.

І тут почалися цікаві дні. Сесія, ми приймали в своїй квартирі гостей щоденно, тому що гуртожиток був переповнений, часто вимикали світло і воду, а одногрупниками треба було допомагати. Вони приносили картоплю, олію, м’ясо, іноді навіть самогон, і ми разом спочатку робили завдання, а потім святкували хороші відмітки на заліках.

Так поступово я почала приучувати свою Оленку до готування їжі. Вона спиралася як могла, а саме головне, що сама зовсім не хотіла. Тоді я просила відмовилася готувати. 3 дні ми сиділи на місці, бутербродах і ще там на чомусь. Але коли гроші почали закінчуватися, сухом’ятка набридла, а я сказала, що моду і на дієті посидіти, Олена зрозуміла що доведеться таки готувати.

В морозилці лежала домашня курка, мені передали родичі з села. Вирішили ми її приготувати, і під моїм керівництвом, що б ви думали, в йшло таке м’ясо, що ні в одному ресторані не подають.

Саме в той вечір до нас в гості завітав Славко, сусід знизу, від тієї курки в нього мову відібрало просто. От вони з Оленкою досі разом, але з лінивої дівки вона перетворилася на справжню господиню, тепер і мені є чому повчитися. А ще, на кожне свято вона везе мені свою коронну курку. Ніхто не розуміє секрету, а ми знаємо. Секрет не в курці, а в дружбі.

You cannot copy content of this page