Вчора засиділася в гостях у подруги після спільного походу в цирк, останній лев показав мені хвіст, довелося викликати таксі.
На щастя, я була така не одна на зупинці, тому особливо витратитися не довелося.
Моїми попутниками виявилася молода парочка, дуже балакучі кияни, які приїхали відвідати бабусю в провінцію – Тетяна і Анатолій.
Люди вони були дуже веселі, багато жартували. За пів години знайомства чоловік більше мовчав (тільки додавав фрази до слів дружини), а дружина встигла викласти всю таємницю, розповідала про їхній побут, спільниц бізнес. Особливо запам’яталася їхня історія знайомства:
«Навіть не віриться, що знайомі лише рік, здається що знаємо одне одного все життя.
Для мене Анатолій як посланник з небес. Я потрапила у важку життєву ситуацію, посварилася з батьками, пішла з дому, поневірялася по подругам.
Грошей не було. Довелося влаштуватися на роздачу листівок, ще й в костюмі квітки ходити по околицях рекламувати торговий центр.
Анатолій вирішив познайомитися зі мною, напевно тоді більше з цікавості.
Дочекався закінчення робочого дня запросив в кафе.
Поговорили по душам, з’ясувалося, що ми споріднені душі. На наступний день ми стали жити разом і подали заяву до РАГСу, про що жодного разу не пошкодували. »
На цьому історія закінчилася, таксі під’їхало до мого дому.
– Вітя, в чому справа? – схвильовано запитала Олена Василівна. Вона подивилася на десятирічного сина,…
Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. Дружила вона з…
Антоніна заздрила Катерині, чорною заздрістю, з кожним роком ненависть її ставала все сильнішою. У селі…
Ірині було вже далеко за п’ятдесят. В її житті було все. І велика любов довжиною…
Віктор жбурнув дорожню сумку на заднє сидіння кросовера, уникаючи погляду дружини. Його пальці нервово барабанили…
Віка взяла зі столу телефон дванадцятирічної племінниці, щоб перекласти його трохи далі від краю стільниці.…