fbpx

Тоді він думав швидше б приїхати

Володимир уважно вів машину. Адже везе свою дружину Лізу до пологового будинку. Швидку допомогу не став викликати. Вирішили, що самі доїдуть швидше.

Адже дружина так скручується від болю. Чоловік випадково повернувся додому. Мобільний телефон лежав в кімнаті. На роботі без нього робити немає чого. Тому коли доїхав до місця, згадав, що не взяв телефон. Швиденько розвернувся і поїхав додому.

Коли зайшов у квартиру, побачив, що дружина на підлозі, непритомна. Він підскочив до неї, змочив обличчя водою. Ліза відкрила очі. Володимир підняв дружину на руки й поніс до машини.

Потім вернувся, взяв речі, які налаштовані давно і вони поїхали. Чоловік нервувався, а що якби він не прийшов вчасно додому, як Ліза сама справилася? Та про це не треба думати, швидше б доїхати.  Щось дружина зовсім примовкла.

Коли приїхали до пологового будинку, Володимир бережно ніс Лізу в приміщення. Медсестра побачила його, поклали дівчину на візок і повезли.

Чоловік залишився на місці. Він сидів, потім ходив, але ніхто не виходив, не говорив, як там Ліза. Вже під вечір медсестра підійшла до нього і привітала з народження дівчинки. Володимир мовчки дивився, потім промовив, що на УЗД їм говорили, що буде хлопчик. Медсестра засміялася, мабуть, не додивився лікар.

Наступного дня, коли чоловік прийшов провідати дружину, його покликали до лікаря в кабінет. Артем Петрович повідомив Володимиру, що дівчинка народилася слабенькою з дефектом. Який в наш час можна виправити.

А так все в нормі. І ще, продовжив. Ваша дружина написала відмову. Чоловік не йняв віри. Ліза? Як вона могла? Це ж наша дитина?. Лікар дозволив Володимиру піти в палату до дружини. Попросив, щоб поговорив, можливо одумається.

Коли чоловік зайшов у палату, Ліза плакала. Вона не хотіла хвору дитину. Володимир умовляв подумати, вона ж така маленька, разом справимося. Але дружина нічого не хотіла чути. Потім крикнула:– Це не твоя дитина.

Через деякий час з пологового будинку Володимир привіз додому донечку Настю. Він не повірив дружині, що дівчинка не його дочка. Тяжко було чоловіку з немовлям. Добре що мама допомагала.

Згодом зробили операцію, дефект прибрали, дівчинка росла здоровенькою. Ліза не з’явилася в їхньому житті більше. Коли Настя підросла, стала схожа на свого тата.

Related Post

Якось поступово я почала помічати, що відчуваю чиюсь присутність в будинку, ніби хтось дивиться на мене. Стало трохи не по собі, але я вирішила, що я це собі сама надумала, але про всяк випадок посадила поруч з собою кота. Завжди вірила, що тварини нас оберігають від ворожих сил, тому мені поруч з котом було якось спокійнішеЯкось поступово я почала помічати, що відчуваю чиюсь присутність в будинку, ніби хтось дивиться на мене. Стало трохи не по собі, але я вирішила, що я це собі сама надумала, але про всяк випадок посадила поруч з собою кота. Завжди вірила, що тварини нас оберігають від ворожих сил, тому мені поруч з котом було якось спокійніше

Історія, якою я вирішила з вами поділитися, сталася років десять тому, я була тоді ще підлітком. Жили ми з мамою вдвох, досить часто вона працювала на заводі в нічну зміну,