– Ти, що ж це тепер, багатоженцем будеш? Чи на дві сім’ї жити збираєшся? А чи потягнеш

Мої добрі знайомі, Дарина та Максим, вирішили нещодавно жити разом.  Причина проста і банальна  — Дар’я  була в положенні від Максима.

Молода жінка була вже рік, як розлучена, і мала трирічного сина. Але Максим був офіційно пов’язаний путами шлюбу.

– Ну все цього разу, я точно піду з сім’ї, тим більше дітей там у мене немає. Там мене вже нічого не тримає! – повідомив він батькам. І на наступний день привів нову дружину з батьками знайомитись.

Мама Максима зустріла їх, м’яко сказати, з обуренням:

– Приперлися?

Максим обійняв нову обраницю і прошепотів на вухо:

– Не звертай уваги.Мати невдоволено посміхнулася.А батько пожартував:

– Ти, що ж це тепер, багатоженцем будеш? Чи на дві сім’ї жити збираєшся? А чи потягнеш?
Максим непохитно відмовчувався.

Батько незабаром змінив гнів на милість, дивлячись на збентежену Дар’ю.

А матері його пасія спокою не давала. Вона невдоволено, сотий раз оглядала її з голови до ніг. І починала її вже люто ненавидіти.

Звідки? Навіщо вона приперлася? Хто їй давав на це право?  Вона плекала, як могла, сім’ю єдиного сина, а невістку обожнювала.  Як-не-як, п’ять років, теж термін. А тут ця приперлася і хоче розвалити все відразу.

– Не дозволю! –  твердо промовила мати.  І що б там не було союзу цього не буде.

– Ти ж учора ще казав, що дружину любиш. Ну і що? Може, сьогодні розлюбив? Як же швидко? Так не буває? – твердила невпинно синові.

– Роби як знаєш, але я проти,- говорила мати цього вечора тет-а-тет із сином. Потім вдала, що заспокоїлася. Сіли вечеряти. І тут уже мати не терпіла:

– А де ви жити будете? У вас ні житла, ні роботи нормальної немає.Тупнула ногою і знову мовила:

– А що ж мої тарілки, та дароване золото зі сріблом там залишаться, тій дружині на згадку, і машина туди ж?

Що ж я за дарма горбатилася на трьох роботах? І було б через кого? Багато вас таких без роду без племені.

Не витримавши таке, Дар’я схопила сумку і вибігла з квартири. А Максим її чомусь, і повернути не намагався.

Так і лишилося все на своєму місці. Максим залишився за наполяганням матері, з нелюбою серцю дружиною, а Дарина наступного дня позбавилася дитини.

Матеріальні блага для матері були важливішими за щастя рідного сина, а це, як правило, я вважаю справою наживною. А як вважаєте ви?