Ситуація не кричуща, Але вимагає погляду і поради з боку людей. Заміжня два роки. Є дитина. Ну і звичайно без сварок не обходиться.
Так ось, раніше це були просто сварки на підвищених тонах, але тепер сварки з його боку з образами. У сварці може мене усяк різно образити, один раз сказав що ненавидить мене і хоче розлучитися, щоб валила з будинку його.
Потім просив пробачення, сказав щось типу “це було в пориві”. Але тепер у кожній сварці говорить про розлучення, що йому не потрібен наш шлюб, що навколо жінки набагато краще за мене є, що дістала я його і терпіти мене не може, причому я ніколи не опускалася до рівня образ та теми розлучення, просто плакала, тому що боляче це чути.
Але потім же витримала і сказала, добре, завтра йдемо і подаємо на розлучення, той сказав, що без проблем.
На наступний день, ходить тихіше води нижче трави. Вранці спокійно холодно нагадала, що йдемо подавати. Той каже, що виростимо дитину спочатку, щоб у дитини був батько, а потім розлучимося.
Якщо, наприклад, мені треба, то розлучимося (прекрасно, мені виявляється треба це), загалом нікуди він не пішов. Наступна сварка і знову вивалює, що ненавидить мене і хоче розлучитися, я не витримала знову і взяла віддала своє кільце йому, кажу сенс мені його носити, якщо ти вже стільки раз розлучився зі мною на словах, а по документах зробити слабо. І віддала йому.
Два дні ходив мовчав, потім почав заговорювати зі мною, я холодно відповідала, тепер він знову все також ніжно ставиться, обіймає і цілує, допомагає, але мене як обрубало.
Особливо коли дивлюся на руку, що немає кільця і згадую все це. Сказала йому, він сказав ну ти ж сама його зняла і віддала, я пояснила, що ти на словах вже багато разів від мене, як від коханої відмовився.
Нічого не сказав, але і не віддав. Пару раз знову натякала, він просто відмовчується. Знаєте, суть не в тому що ось немає кільця і я парюся, ні, просто образливо, що він такі речі наговорив і як ні в чому не бувало.
Не знаю як бути. прямо говорити віддай кільце не буду. Він вибачення ж не просив за свої образи й за те, що розлучитися хоче. І поводитися як не знаю. Серце болить від усього цього.
- Алло, доню! Чуєш мене? Куди ти зникла? Чому не дзвониш? - Ганна Олександрівна не…
Дзвінок від матері пролунав об одинадцятій вечора і не обіцяв нічого доброго. - Рито, доню,…
Скільки разів було сказано: - Не виходьте ви заміж за чоловіків з дітьми, дівчатка! -…
Аліна стиснула келих міцніше, відчуваючи, як пальці німіють від напруження. Вона повільно підняла погляд на…
Ганна застебнула блузку й схопила теку з документами. Нарада за пів години, вона проспала на…
– Тамаро Іванівно, а куди коробку поставити? - Запитала Марина, протискаючись у двері дачі. Свекруха…