У моєї подруги є хлопець, вони зустрічаються вже близько року. Я з ним дуже добре спілкуюся, хоча зазвичай мені складно дуже спілкуватися з малознайомими мені людьми, а з ним я знайшла одразу спільну мову.
Все це недарма, з цією людиною у мене сильний зв’язок, однакові погляди на життя, однакові думки. Я знаю, що він дуже любить свою дівчину, але розуміє, що наша прихильність дається взнаки. Він дивиться на мене так, як не дивиться навіть на неї, він бере мене за руку, де ніхто не побачить (наприклад, у кіно).
Він каже, що я найдобріша дівчина, яку він коли-небудь зустрічав, і просить свою дівчину, щоб вона була схожою на мене. Нам навіть з ним пісні подобаються однакові, які нагадують лише нас.
Тривало все це протягом двох місяців, мене все це мучило, бо вона моя найкраща подруга з дитинства. Я знала, що з ним нічого не вийде, та й подругу я зрадити ніяк не могла. Пролиті сльози, безсоння та муки.
Все це припинилося. Ми рідко бачили, спілкування змінилося, але не зіпсувалося, просто, наче щось погасло. Через два місяці ми зустрілися в супермаркеті, стоячи біля овочевого відділу, я раптом відчула його запах, подумала: «Ну ні, не може бути».
Стою я, спокійно беру потрібні продукти, як раптом мене хтось штовхає, повертаюсь, а там він стоїть. Починаємо сміятися, кажу йому, що налякав, а він обійняв мене, і я подумала: навіщо?
Аж тут підлітає моя подруга, ми сміємось всі разом, їдемо додому, потім звичайний вечір. Ближче до вечора їдемо в кафе, сидимо компанією друзів, спілкуємося, і знову почалися ці особливі погляди, як і два місяці тому.
Ідучи з кафе, він знімає зі спинки стільця спочатку свою куртку, а потім мою, і допомагає мені її одягнути, подруга вже дивиться на мене з недовірою і забирає його.
Під’їжджаємо до будинку, він іде проводити мене та зустріти брата, зупиняємось на узбіччі широкої магістралі, яку треба перейти, ллє дощ, темрява, подруга залишилася в машині. Магістраль жвава, починаючи переходити, я бачу, як він тягне свою руку до мене і тут же смикає її.
Після цього ми прощаємося, і все. Що буде завтра? Я не хочу знову плакати та відчувати всі почуття знову, адже так добре було бути просто друзями.
