fbpx

У мене зовсім зник інтерес до життя. Як це виправити?

Цього року мені виповниться 31 рік. І у мене зовсім немає інтересу до життя. А все почалося ось з чого.

Я виросла у столиці у люблячій родині. Батько українець, мама вірменка. Батьки тата завжди були проти їхнього шлюбу, але ніхто не думав, що все так скінчиться.

Ми жили у чотирикімнатній квартирі у гарному районі, у батька була престижна робота, мама не працювала, а я навчалася в інституті. У мене було чудове життя – друзі, спілкування, поїздки за кордон. Тільки коли я закінчувала навчання, батько важко захворів і незабаром його не стало. Досі не можу змиритися з його втратою, наскільки це болить.

З того часу наш світ змінився. Через пів року не стало діда, з’ясувалося, що квартиру, в якій ми жили, дід заповів моїй тітці, що живе в Америці. Ми намагалися позиватися, але марно. Нас вигнали пристави надвір, з дому, де я прожила все життя.

Виписали до іншої квартири, де в нас лише частка. Тітка, яка завжди ненавиділа мою маму, продала решту житла. Вже кілька років новий власник нас тероризує, щоб ми продали свою частину йому за безцінь. Так і живемо, у постійному страху.

З роботою теж усе погано. Як батька не стало, я влаштувалась у невеличку фірму. Потім на нервовому ґрунті у мене почалося захворювання суглобів. Лікарні, лікарі, нескінченний біль. Насилу одужала. Довго не могла знайти роботу, нарешті знайшла. За пів року з початку пандемії, мене вигнав начальник. Я впала в розпач. Мене нікуди не беруть, скрізь відхиляють резюме, не проходжу співбесіди. Грошей немає, злидні, мама працює у МакДональдз. У нас кредити та борги.

З особистим життям все не краще. Я дуже серйозно підходжу до стосунків. За своє життя лише двічі зустрічалася з хлопцями, але обидва рази нічим не скінчилися. Я хочу мати близькі стосунки лише після весілля, нікому це не потрібно. Усі, хто мені симпатичний, просто на мене не дивляться чи зайняті. Всі подруги вже мають сім’ю, дітей, а я зневірилася зустріти другу половинку.

Останнім часом у мене просто зник інтерес до життя. Я розумію, що час іде, а моє життя як болото, з якого мені не вибратися. Як це змінити?

Related Post

Я боюсь власного чоловіка, мало що йому в голову прийдеЯ боюсь власного чоловіка, мало що йому в голову прийде

7 років тому я вискочила заміж за Петра. Мені тоді ледь 18 виповнилося. Все починалося як в казці. Принаймні мені тоді так здавалося. Я була недосвідчена, молода, досить наївна та

Загалом, купив я собі авто. Довго шукав, за ті гроші, що у мене були, нічого хорошого знайти не міг. І ось знайшов непоганий такий Ніссан. І більше ніж машина, мені сподобався продавець. Типовий такий чоловік, який не вміє брехати і навіть не бачить в цьому сенсу. І був він ще дуже релігійний. Коли ми оформляли договір купівлі-продажу, я віддав йому його особисті речі з бардачка і запитав, чи буде він забирати своїх богівЗагалом, купив я собі авто. Довго шукав, за ті гроші, що у мене були, нічого хорошого знайти не міг. І ось знайшов непоганий такий Ніссан. І більше ніж машина, мені сподобався продавець. Типовий такий чоловік, який не вміє брехати і навіть не бачить в цьому сенсу. І був він ще дуже релігійний. Коли ми оформляли договір купівлі-продажу, я віддав йому його особисті речі з бардачка і запитав, чи буде він забирати своїх богів

У мене було таке, що пояснити з наукової точки зору будь-яким чином я не можу до сих пір. Щоб було зрозуміліше, сам я матеріаліст, атеїст і ніколи ні в яку

Треба визнати не дуже я хороша бабуся і свекруха, зовсім не хорошаТреба визнати не дуже я хороша бабуся і свекруха, зовсім не хороша

Я завжди недолюблювала свою невісточку, незважаючи на те, що вона була і є досить хорошою жінкою, гарною господинею. Звісно мені не подобалося що вона носить короткі спідниці і займає час