Мені 22 роки, я живу із батьками. Декілька місяців тому в мене з’явився чоловік, до цього не було серйозних стосунків.
У наших із ним стосунках все ідеально, за винятком одного — він одружений. Свою сім’ю він описує так: дружина пиляє, але є дитина, заради якої вона на все готова, а у разі розлучення він не зможе з ним нормально спілкуватися. Каже, що любить мене, але знає, яким болючим може бути розлучення для дитини, адже сам це пережив у дитинстві.
Я розумію, що це стандартні відмовки, проте схильна вірити. Пару тижнів тому поставила крапку в наших стосунках, але, не витримавши й тижня, здалася під його наполегливим бажанням повернути мене. Розумію, що так не може довго продовжуватися, для себе пояснюю це так: мене спілкування з ним робить кращою і жіночнішою.
Я ще не зустрічала такого обережного та шанобливого ставлення до себе, такого бажання дізнатися мене краще. Я стала сміливіше висловлювати свої бажання, раніше мені це було соромно, мене не вчили правильної поведінки з чоловіками.
Тепер про маму. Мама знала про нього все, крім його сімейного стану. У той момент, коли я вирішила поставити крапку в наших стосунках, вона здивувалася чому, адже все було так добре, тому, думаючи, що вже нічого приховувати, варто їй розповісти всю правду.
Зреагувала вона адекватно, підтримала, але коли я відновила спілкування з ним, вона була незадоволена. Каже, що продовжуючи, я в будь-якому разі програю, навіть у разі розлучення. Розумію і її, вона каже правильні логічні речі, але при цьому тисне на мене. Почуття, ніби я особисто її зрадила. Це просто якесь моральне насильство, я знову роблю не те.
За кілька місяців у мене буде своє житло, але здається, що проблему це не вирішить. Для мене мама — найрідніша і близька людина, вона завжди була опорою, але в той самий час у мене відчуття, що вона мене не любить, а намагається контролювати, робити мене до пари собі, не хоче розібратися з моїми думками і почуттями, замість цього тисне.
Мені хотілося б почути думку збоку, я втомилася прокручувати ці думки сама, заплуталася.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…