Викладу і я свою історію на хвилі постів про знайомства.
Працюю в консервному цеху. У квітні нас перевели на цілодобовий режим. Шеф виграв великий тендер. Поки інші відпочивали, ми працювали в три зміни.
Я попросилася в третю зміну. По-перше, начальника вночі на виробництві немає, та й спокійніше вночі працювати. Повертатися додому стала вже о восьмій годині. Підходжу якось до під’їзду, а з нього виходить сусід з одинадцятого поверху:
– Добрий ранок!
– На добраніч…
Ми це випалили на автоматі і одночасно. Я побажала на добраніч … Розсміялися. Розійшлися кожен у своїх справах.
На наступний день історія повторилася, але навпаки:
– На добраніч…
– Добрий ранок!
Знову розсміялися. Розійшлися. На другий день сусід знайшов мене в соцмережі. Стали спілкуватися. Домовилися на загальне нейтральне вітання “Спокійний ранок”.
З тих пір стали вітатися тільки цією фразою. Обмінялися телефонами. Уже місяць, як ми одне з одним порушуємо самоізоляцію. І ще … я попросилася в першу зміну … Все ж так тепер зручніше.
Вже темніло. Катя неспішно йшла вулицею. Восени в неї завжди був меланхолійний настрій, ставало сумно.…
Після відходу матері, Марина отримала у спадок старий будинок у маленькому містечку. Він був досить…
Віка та Матвій не стали влаштовувати грандіозне весілля, хоч і в неї, і в нього…
Валентина Андріївна сиділа біля вікна і дивилася на дощ. Осінь незабаром. Вона згадала, як вони…
Валентина Петрівна жила на четвертому поверсі старої дев'ятиповерхівки, де у під'їзді завжди пахло не зрозумієш…
- Іро, мені треба тобі щось сказати... - Що трапилося? Щось на роботі? - Ні,…