Відправили мені племінницю на допомогу, але краще б я сама, бо це ще та дівчинка виявляється

Маю 2 дітей, сиджу поки в декреті, а нещодавно мені привезли ще й племінницю 13 років. Я можна сказати виростила цю дівчинку з 2 місяців, бо кожне літо проводила в бабусі, і чомусь саме мені доручали догляд за нею. Поки їй не виповнилося 4, я їздила щоліта, ну, а потім і в мене почалося доросле життя.

Ми рідко бачилися ,тому я звісно дуже зраділа такій новині, на цілих 2 місяці мені буде помічник. Соню привезли в сам розгар консервації, коли я і не знала за що хапатися, вивантажили її разом з речами в поїхали.

Бабця жила в іншій області, малу привезли знайомі, батьки її були в розлученні, тому в мене в планах було не тільки отримати допомогу, але і дитину розважити, адже що вона в тому селі своєму бачила?
Та радість моя тривала недовго, хоча б тому, що дівчинка з перехідним віком це дещо.

По-перше досить важко було її змусити щось робити, спочатку я і не намагалася, хотіла, щоб дитина відпочила від сільської метушні, а ще дуже хотіла щоб їй було комфортно. Але елементарно, її відправляли до мене на допомогу, і тепер, всі будуть говорити що я довіку винна, бо ж мені дали незамінного помічника.

З іншого боку життя з чоловіком стало трошки іншим, якщо хто розуміє про що я. У нас 3 кімнати в будинку, в одній спить старший син, менша донька з нами, а зал, у вільному користуванні, адже він прохідний, там 2 ліжка, камін, телевізор. От мало того що дівчинка до ночі дивиться телевізор, так вона ще й нерідко може зайти без стуку, брати мою косметику, речі, прилади і предмети гігієни.

Крім того, життя в селі навчило її багато їсти м’яса, овочів та фруктів. Ми хоч і живемо в приватному будинку, але саду та городу не маємо, тому фрукти і овочі це не те щоб розкіш, але їсти відрами помідори не можемо. За м’ясом треба їхати в місто, а Соня не хоче ні супу, ні котлет з магазину.

В цілому я витримала 2 тижні і попросила сестру забрати малу до себе, бо мені окрім моїх турбот, дісталося ще й таке щастя як перехідний вік, підліткові проблеми. Можливо я безсовісна чи якась невдячна, але я не наймалася нянькою і поварихою, а чи правильно я вчинила?

Related Post

Аліна стала коханкою і утриманкою в 22 роки, знаючи, що Михайло одружений. Кинула свого хлопця, з яким були пару років серйозні відносини. А Михайло зняв їй розкішну квартиру, часто приїжджав у відрядження, іноді возив за кордон. Як не дивно, але через пару років він вирішив розлучитися зі своєю дружиною, з якою прожив років 25, і від якої було троє синів.Аліна стала коханкою і утриманкою в 22 роки, знаючи, що Михайло одружений. Кинула свого хлопця, з яким були пару років серйозні відносини. А Михайло зняв їй розкішну квартиру, часто приїжджав у відрядження, іноді возив за кордон. Як не дивно, але через пару років він вирішив розлучитися зі своєю дружиною, з якою прожив років 25, і від якої було троє синів.

Нещодавно перейшла на нову роботу і якось відразу зійшлася характерами з симпатичною секретаркою Аліною. Ми обидві любимо пробіжки (якраз виявилося, що живемо недалеко одна від одної), стали бігати разом, а