fbpx

Віка після життєвої драми познайомилася з чоловіком, який погано чує. Ніхто її не зрозумів, казали, що ТАКИЙ їй не потрібен

Щастя воно для кожного своє, нехай і незрозуміле іноді іншим. Тому підтвердження наступна історія з життя, яку я давно хотіла розповісти, та все руки не доходили.

Після розлучення з чоловіком, моя приятелька жінка середніх літ Віка, довго не могла отямитися, вона то головою йшла в кар’єру, то багато плакала вдома на самоті. Чоловік проміняв її на коханку, яка молодша за неї саму на цілих п’ятнадцять років. І вона очікувала на дитину. У дорослої доньки давно своє життя.

Подруги Вікі сказали, що вона може їм дзвонити в будь-який час доби, якщо на душі буде глухо й пусто. Вони надавали їй гарну моральну підтримку.

Віка втомилася від всього. Один раз, зустрівши її на вулиці, я оцінила її просто як ніяка жінка. Хоча раніше вона була завжди яскравою і квітучою. Вона вимотала себе всю душевними стражданнями, вночі не спала, плакала.

Подруги не знали вже як їй допомогти, як Віка, після візиту до психолога взяла себе в руки і зібралася на відпочинок на тиждень-другий.

А з поїздки повернулася не одна, а з чоловіком. Багато правда крутили пальцем біля скроні, коли знайомилися з цією парою ближче. Обранцем тітки Вікі став Іван, красень чоловік, високий, статний, моложавий.

Позаздриш на перший погляд. Але не кожному захочеться такого щастя-зв’язати себе з інвалідом по слуху. Віка похвалилася всім знайомим, що у них любов з першого погляду. Що вони одне без одного просто жити не можуть ні хвилини. А цей недолік не перешкода особистому щастю.

Тільки ось дочка її цього щастя не рада, навіть на поріг не пускає, не приймаючи її обранця. Неприємно, але Віка не журиться, головне у неї тепер є він, сенс її життя. І нехай іншим її не зрозуміти, очі в неї світяться від щастя.

Related Post

Хлопець сказав, що не хочу на мені одружуватися, спільних дітей теж не хочу…. але розлучатися не хотівХлопець сказав, що не хочу на мені одружуватися, спільних дітей теж не хочу…. але розлучатися не хотів

Для мене любов – це хвороба… Раніше я думала, що любов – це прекрасно. Відчуття окриленості, того, що ти потрібен людині. Ти розчиняєшся в ньому, хочеш бути ближче. Ти хочеш