Він був моїм викладачем. Я наважилася і написала: “Добрий вечір. Як у вас справи?”. Так і почалося наше спілкування

Мені зараз уже майже 22! Але почалася ця життєва історія коли мені ще не було 21, я вчилася на 4 курсі.

Почалося все влітку, я працювала під час канікул офіціанткою, і в заклад де я працювала приходив він зі своїм другом. Коли він приходив, ми не спілкувалися, але коли він приходив він вітав мене своєю посмішкою. Літо закінчилося, я звільнилася ми не зустрічалися.

Він був моїм викладачем. На навчанні ми майже не спілкувалися, навіть не питав працюю я чи ні. Якось сидячи вдома в гостях у сестри знайшла його анкету в інтернеті, і я дуже довго сумнівалася: додаватися до нього чи ні…

Страх я відчувала дуже довгий час, але все-таки зважилася. Він теж у сестри викладав (багато хто знав його як суворого викладача). Цього вечора я була вдома, і вирішила перевірити пошту в інтернеті. Випадково помітила що він мене додав у друзі. Був якийсь страх і здивування, не знала що далі робити.

Але тут подруга порадила почати просто з привітання і дізнатися як у нього справи. Я наважилася і написала: “Добрий вечір. Як у вас справи?”. Так і почалося наше спілкування. Писала як бачила його в мережі, ми спілкувалися декілька днів і тоді я зрозуміла, що ця людина така рідна.

Колись я написала йому: “що ви думаєте якщо вас полюбить людина молодша за вас? “. Після цього повідомлення він запропонував зустрітися. Я погодилася, ми побачилися, він приїхав, як раз нещодавно купив машину.

Ми почали бачитися і спілкуватися майже кожен день (але ми це не афішували). Через місяць зрозуміла, що люблю його і це не прихильність. З часом він сам до мене звик.

Було хоч і важко, але добре(у нього складний характер та інші погляди). Минули місяці, я зрозуміла що без нього ніяк, і він звик, і почуття з’явилися.

Тепер ми рік разом: я кличу його жук за впертість. Начебто все добре, але як мені хочеться узаконити наші стосунки. Навіть мама не проти, але до цього у нього був шлюб, він розлучився.

Після цього були стосунки, але не довгі. До мене він був майже 6 років один, так тільки зустрічі з дівчатами і жодних стосунків з ними, що мені робити?

Чому він не хоче узаконити стосунки? Чи потрібна йому я? І варто взагалі продовжувати стосунки? Де гарантії, що будуть якісь дії. (От його брат одружився і розлучився через рік, зараз нові стосунки з дівчиною, всього 3 тижні разом і знову вирішив одружиться).