Не знаю, чи варто виносити сімейні проблеми назовні, але хочеться почути поради та коментарі.
У мене є молодий чоловік. Він молодший за мене на рік – йому 20, мені 21. Ми працювали з ним в одній компанії, але спочатку я не звертала на нього уваги, хоча хлопець він дуже гарний. Але в мене не було досвіду спілкування з однолітками, та й ніколи вони мене не приваблювали.
Він сам зробив перший крок, ми почали спілкуватися. Потім якось все швидко закрутилося, і ось ми вже пів року живемо разом. Коли ми з Льошкою познайомилися, у мене ще були незакінчені стосунки з колишнім хлопцем. І Льоша про це знав, але все одно вперто мене домагався.
Я знаю, що тоді він любив мене шалено, постійно про це говорив, дарував квіти, подарунки, ревнував до кожного стовпа. А я мало звертала на це уваги, думала розважатися з хлопчиком, забуду колишнього, і ми розлучимося. Але не думала, що зайде так далеко.
Тоді любив. А зараз? Боюся, що почуття його вже починають проходити, а в мене вони навпаки зʼявляються. Він уже не приділяє мені стільки уваги, не каже ласкавих слів. Може, звичайно, він дуже сильно втомлюється на роботі. Хотілося б вірити саме у це. Коли я пропоную йому розлучитися, він каже, що любить мене і не хоче втрачати.
Але у наших стосунках з’явилася ВОНА. Я її знаю, вона працює разом з Льошею, я повторюся, теж раніше там працювала, тому доводилося з нею спілкуватися. Як я про неї дізналася?
У Льоші намічався корпоратив на роботі, він дуже хотів піти туди, але я його не відпустила. З усього колективу – він один юнак, решта дівчата. Натомість ми пішли з ним гуляти.
У нього сіла батарея, а йому треба було зателефонувати, я вставила його сім-карту у свій телефон, і прийшла СМС від неї. З їхнього листування я зрозуміла, що спілкуються вони не лише по роботі.
Вона писала щось на кшталт того, що шкода, що сьогодні ти не прийшов, але ми з тобою проведемо ще не один вечір разом, я за тобою дуже сумую і все таке.
Звичайно, ми з Льошею посварилися. Я його поставила перед вибором – або ми зараз розлучаємося або їдемо до неї “поспілкуватися”. Він упіймав таксі і ми поїхали до неї. Дівчатка, він знав її адресу! Вона звичайно говорила, що вони просто спілкуються і “солодким цукром” вона називає всіх своїх друзів.
Льоша мені присягнув, що не буде більше з нею спілкуватися, тільки по роботі. Казав, що між ними, крім СМС, більше нічого не було. Не знаю, чи це правда. Він видалив її номер, правда я потім знаходила його на різних листочках.
Уся ця історія сталася у травні. Він казав, що не спілкується з нею, але кілька днів тому вона йому дзвонила. Як потім виявилося, вона часто йому телефонує, “просто поцікавитися як справи”.
Не вірю. Я написала їй СМС “Коли тебе вже не буде в нашому житті?” Вона мені відповіла: “Це тебе в ньому давно вже немає.” Льоша все заперечує. Не знаю, що мені робити і як бути.
- Мамо, коли ми підемо купувати мені сукню на випускний? – обережно нагадала Лариса Зої…
- Забирай своїх пацанів і повертайся у своє село! - сказала Катя, стоячи посеред вітальні.…
Лідія помітила це одразу, ще під час першого візиту свекрухи. Тамара Вікторівна переступила поріг її…
Той знайомий, вже до болю очікуваний, дзвінок домофона пронизав ранкову тишу, коли Ольга саме мила…
Завмерла Дарина посеред передпокою, ще стискаючи в руках кухонного рушника. Порогу її нового, ледь обжитого…
- Не такою я тебе виховував, - з осудом сказав тато. - Зовсім не такою!…