Він лежав у їхній спальні з Вікторією, і ще посмів крикнути у слід забирайся, я знайшов нове кохання!

Історія не про мене, а про мою подругу Юлію. Минулої п’ятниці ввечері ми з милим поїхали до Юлі на День народження. Їй виповнилося 27 років. Ми як завжди спізнилися, як завжди я довго почувалася ну взагалі не добре. Коли ми прийшли, гостей був повний будинок.

До нас вискочила Юлька радісна, весела, взагалі все було добре! Сіли за стіл, перший привітав її чоловік, сказав що дуже любить ну і звичайні побажання. Він був чудовою людиною, Юльку носив на руках, ніколи не гуляв без неї, додому поспішав, квітами обсипав. Втім, всі вважали його золотим.

Того святкового вечора прийшла стара знайома Юлі – Вікторія. Вона була добре одягнена, але сама по собі страшненька, єдине що в ній приваблювало так це те, що вона завжди була весела і розважала всіх навколо.

Всім вона сподобалася, було весело, але до кінця вечора ми з милим вийшли подихати на вулицю повітрям, довго стояли говорили і тут з під’їзду виходить цілуючись якась парочка, я одразу зрозуміла що з нашого свята. Тільки спочатку не зрозуміла хто, і мені здалося що це був Юлін чоловік та Вікторія!

Ми зайшли назад, Юлька співала караоке, всі їй підспівували, потім вона голосно почала кликати свого чоловіка, ніхто не відгукнувся і ніхто не звернув на це увагу. Подумали що вийшов на вулицю, і я відразу подумала, що мені тоді не здалося і вирішила поки зачекати.

Пізніше він з’явився, взяв пляшку шампанського зі столу та пішов у кімнату! Юлька нічого не помітила і я теж, мені про це сказав один із гостей. Ми почали всіх проводжати з Юлією (залишилися допомогти їй прибрати все зі столу) і тут вона пішла шукати свого чоловіка і як ви думаєте, де він був?

Він лежав у їхній спальні з Вікторією, і ще посмів крикнути у слід забирайся, я знайшов нове кохання! А Вікторія голосно хихотіла і їй було все одно. (Того дня ми з милим забрали Юлю до себе). Зараз подруга живе з нами, я її як можу підтримую, але все до біса я не знаю, як правильно зробити, щоб їй стало легше.

А чоловік дзвонить і вибачається за все, аргументує тим, що не розумів, що робив. Вчора приїжджав до нас побачити Юлю, але вона не хоче його навіть чути. Підкажіть як можна полегшить її страждання, мені її дуже шкода.