Розлучення це завжди дуже важко, дуже неприємно, та треба сказати, що навіть це можна пережити. Так і я пережив цей період в своєму житті.
А зовсім скоро після цього я зустрів дуже хорошу дівчину, звісно мені було спочатку ніяково, що після розлучення нове весілля відбудеться так швидко. Але разом з тим, моїй колишній жінці нічого не завадило ще будучи в шлюбі зі мною гуляти на ліво і на право, якщо ви розумієте про що йде мова.
Так от, там, у мене є син, йому зараз 4 рочки, дорослий, коли жінка пішла від мене до іншого, йому було лише 2, і він не сильно розумів хто його тато, та і я багато працював, тому він мене майже не бачив.
Але все ж я дуже хотів бачити дитину, щоб з ним спілкуватися, тоді мені поставили таку умову, що я можу бачити сина тільки тоді, коли у них виходить, і вони не проти. Я навіть можу забирати його, зі згоди нового батька.
Було прикро таке чути, та заради сина я не вчинив сандал, а погодився на їхні умови. Навіть зрадів, бо знаючи мою жінку, вона спокійно такі питання вирішувати не вміла.
Але як показав час, зрадів я звісно рано. Бо їхня фраза “коли вийде” тоді прозвучала не просто так. Тепер в кращому випадку я бачу сина 1-2 рази на місяць, приходжу в гості на день народження, вони мені все намагаються зіпхати його в свята.
Але в мене то тепер теж своя сім’я. Ну і хочу сказати, що не знаю як чинити, а останній раз ми бачилися і він назвав мене дядьком Сашком, не татом, а дядьком.
Бо недавно він був в гостях в мого брата Віктора, і подумав, що якщо Віктор його дядько, а я його брат, то я теж дядько. Дядько Сашко. Він захоплено розповідав мені куди вони їздили і ходили з татом Павлом, а в мене наверталися сльози.
