Ми живемо цивільним шлюбом вже два роки. І ці два роки всі навколо постійно говорять мені, що я мушу, якнайшвидше розлучитися з моїм коханим.
Все тому, що ця людина зовсім не пристосована до життя. Найголовніший його недолік – це постійна брехня. Підставити мене, не виконати обіцянки – для нього це норма життя. Коли говориш йому, що він обіцяв до певного терміну щось зробити, виявляється, що він сказав це, щоб я від нього відстала.
Друге: він живе моїм коштом. Від цього сумно. То він не може знайти роботу, то просто просить позичити гроші, але повертати і не думає. Я знаю, що сама винна, привчила його до цього. Адже з початку стосунків якщо виникала якась фінансова проблема, я миттєво бігла до нього із заповітною сумою, яку він клявся повернути. У підсумку або повертав по копійках, або й зовсім не повертав.
Деякий час він отримував більше за мене, але я продовжувала його утримувати: одяг, техніка, борги. Він навіть жодного разу не заплатив за квартиру, не прагнув якось прикрасити наше житло, додати комфорту та затишку. І коли я прошу його повернути мені борги, він каже, щоб я припинила витрачати гроші на необов’язкові речі, тоді мені на все вистачить — ніби він мене утримує.
Четверте: повна неповага до мене. Коли я пішла на підробіток (все одно вечорами я просто дивилася телевізор, спілкування вже давно скотилося в «не заважай мені!»), він став незадоволений. Спроби хоч кудись сходити, як правило, закінчуються відмовками, а потім йдуть закиди, що я не хочу кудись з ним ходити.
Але я його люблю і готова багато прощати. І мені з ним зручно. Готує лише він. Завжди. За дуже рідкісним винятком. Так уже повелося з часів його безробіття. Він добрий і лагідний. Сильний. І це тримає мене поряд із ним.
До того ж останнім часом я набрала вагу, перестала носити сукні та підбори, рятуюсь від депресії роботою. І навіть не уявляю, що хоч хтось подивиться в мій бік, і від цього заплющую очі на багато чого в його поведінці. Дуже хочу його змінити, але як?
— Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю!…
Важке, просочене запахом ладану і майже зів'ялих квітів повітря тиснуло на плечі, змушуючи згинатися ще…
Моя донька Ольга захотіла пишне весілля. Звісно, розкішний ресторан, дизайнерська сукня, лімузин, музиканти, фотограф –…
Олег Іванович із величезним букетом троянд поспішав додому. А як же ж?! Сьогодні у його…
Марк стояв на кухні, зосереджено збиваючи соус для пасти. В одній руці він тримав вінчик,…
Два роки тому все починалося безневинно. Світлана вийшла на роботу, і троє хлопчаків, племінників чоловіка,…