Вся в сльозах, соплЯх, туш потекла, очі злиплися

Прийшла до мене подруга якось і реве як білуга. Ну як тут не запитати що сталося. -З роботи звільнилиииии…

Вся в сльозах, соплЯх, туш потекла, очі злиплися. -За що вже, признавайся, що витворила? – Нам прийшла нова партія парфумів, дуже приємні, і ціна на них майже задешево.

Ну от я і замовила ще собі від постачальника кілька флаконів, щоб перепродати. Це ж не те, що я з каси там щось вкрала, чи з магазину, я собі, особисто, за свої кошти.

Я виставила об’яву в інтернеті, дівчата швидко розібрали їх. І тут, так сталося що одна жіночка вирішила запалити собі аж 2 коробки.

Я пообіцяла, ціна і її і мене влаштовувала, і зустрітися ми мали за межами нашого торгового центру, але якраз в цей момент, коли я передавала парфуми, а вона мені гроші, виявилося що поруч приходив шеф.

Я намагалася пояснити, що це моя особиста справа, в не робочий час, купувала з свого карману, можу продавати де хочу і за скільки хочу.

Але він і слухати не став, сказав що тепер я звільнена, а зарплата за місяць це компенсація. От що тепер, як я без зарплати?

Після цього розкажу я задумалася. Дійсно важка ситуація, адже явного так сказати”урону” магазину подруга не принесла, клієнтка всеодно була ліва, тому ні в кого вона її не забрала.

Але і шефа можна зрозуміти. А як би ви вчинили на її місці, а на місці директора!