Викрила злодія і афериста самостійно. Але який же він солодкий був…Сон

Я ніколи не думала, що ця історія буде стосуватися і мене, але і в мене таке сталося. Їду після роботи додому. Втомлена, без жартів, єдине що зараз хочеться, то відстібнути ноги і завалитися в ліжко.

На дорогу вибігає якийсь “Олень” і прямо під колеса. Реакція в мене хороша, гальма теж, обійшлося синцями. Але я розумію, що це ж не просто так, вирішила підіграти, питаю що болить, може можу провину якось свою загладити. Ні слова про те що я прокурор.

Хлопчина приємний, симпатичний, явно не очікував що палка брюнетка на підборах може бути при погонах.

Граємо далі, він корчиться від болі, але той бік за який тримається я то взагалі не зачепила. Ну добре, запропонувала свою допомогу, він сказав що краще всього сходитт зі мною на каву, адже я йому винна, це будуть найкращі ліки.

Поганець, по живому без ножа, такі компліменти. Ну добре, йдемо, посиділи, погиготіли, в цілому хлопець не дурний, але так чітко і не сказав чим на життя заробляє.

Мені ж то ясно чим, з першої хвилини знайомства. Коротше балував мене, пригощав, подарунки робив, в квартиру свою на каву запрошував, я вже і розслабилася.

А тут він просить грошей, багато, сестра захворіла, а сестра доречі підставна, не забуваємо що я прокурор. Ну так сталося що я була в селі.

Пишу любий, я за містом, гроші всі вдома, на таксі 2 години їхати як льоду, а в мене й на карті нічого немає. Він мені скидає на карту, я роблю вигляд що їду.

Сама вимикаю телефон і лягаю спати. Він пронюхав що вдома в мене є гроші, оперативну службу я викликала, поки замки буде ламати вони приїдуть.

А на таксі скинув для того, щоб наче б то підозри від себе відвести, знаю я таких. Не дарма стільки вчилася, не дарма в поліцію пішла. А по правді якщо сказати, то гарний сон був. Прокинулася від того, що мене будить мій хлопець і каже, Рит, дай на каву, бо я не маю.