Зібралися всією сім’єю їхати на море. Я з чоловіком, 2 дітей, мої батьки і свекруха з невісткою і племінником. Коротше ціла бригада. Я наприклад такі веселі компанії люблю, тому з задоволенням прийняла запрошення від них поїхати разом, більше того, я всіх і з’єднала.
Так і дешевше і веселіше наскільки. Але тепер я катастрофа як не рада. Бо я виявилася винною у всіх гріхах.
Виявляється свекруха хотіла їхати власним авто, а не поїздом, а я, така пересяка, взяла і викупила останні білети в потяг. Коли мені це озвучили, я сказала що можу здати, або лишу, мало що, дітям буде, бо на дітей ми не купляли.
Свекруха покрутила пальцем біля скроні і сказала що дітям багато честі дуже, окремо спати, це ж всього якихось 8 годин їзди, дійсно. Я промовчала. В останню мить у них ламається машина і звісно ж квитків вже немає.
Ні, а хто схоче свої віддавати? Автобусом так дорого і млосно, а їхати треба разом і заселятися теж. Я мовчу, нічого не кажу, вже в останню мить призналася, що квитки не здала. Та замість подяки отримала ще й за те, що хвору свекруху тут, бачте ще більше хвилюю.
Ну добре, зібралися їхати. Я в дорогу наробила бутербродів, а попередньо запропонувала скинутися і купити чогось такого, щоб і вистачило на всіх, і смачно, і не зіпсувалося.
Свекруха сказала, щоб я з своєю сім’єю, чоловіком і батьками окремо собі брала, вони будуть економити, переб’ються. Я потисла плечима, але на всякий випадок їжі з запасом взяла, не перший же рік їздимо.
Далі був цирк при заселенні. Було 3 будиночки. Кожен на 2 кімнати, в кімнаті двоспальне ліжко. Але моїм батькам однокімнатний потрапився.
Ми вирішили помінятися, бабуся з дідусем забрали до себе внуків, а нам віддали той що окремо. Ні, свекруха завила, що їй треба відпочивати, а не за дочкиним чадом глядіти.
Нічим не можу допомогти, відразу питали скільки резервувати. В цілому, так вона мене за ці 2 тижні дістала, що я й в номері старалася не з’являтися. Брала чоловіка, дітей і тікали десь по екскурсіям.
От вам і відпочинок всім разом. Моїм батькам теж було вдвох нормально, часто малих наших забирали, ще й невістчиних.
А по приїзду додому ще й висунули звинувачення, що можна було б матір і безкоштовно зводити, вона ж так потратилася. Еге ж, знаю як потратилася. Взяла з собою 3 тисячі, 2300 назад привезла.
Оце потратилася, а більше ні копійки. А я тепер погана, бо через мене і номер не той, і їжа не там, і море не таке. Це в мене так тільки, чи всі свекрухи такі?
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…