Я ніколи не думала, що ця історія буде стосуватися і мене, але і в мене таке сталося. Їду після роботи додому. Втомлена, без жартів, єдине що зараз хочеться, то відстібнути ноги і завалитися в ліжко.
На дорогу вибігає якийсь “Олень” і прямо під колеса. Реакція в мене хороша, гальма теж, обійшлося синцями. Але я розумію, що це ж не просто так, вирішила підіграти, питаю що болить, може можу провину якось свою загладити. Ні слова про те що я прокурор.
Хлопчина приємний, симпатичний, явно не очікував що палка брюнетка на підборах може бути при погонах.
Граємо далі, він корчиться від болі, але той бік за який тримається я то взагалі не зачепила. Ну добре, запропонувала свою допомогу, він сказав що краще всього сходитт зі мною на каву, адже я йому винна, це будуть найкращі ліки.
Поганець, по живому без ножа, такі компліменти. Ну добре, йдемо, посиділи, погиготіли, в цілому хлопець не дурний, але так чітко і не сказав чим на життя заробляє.
Мені ж то ясно чим, з першої хвилини знайомства. Коротше балував мене, пригощав, подарунки робив, в квартиру свою на каву запрошував, я вже і розслабилася.
А тут він просить грошей, багато, сестра захворіла, а сестра доречі підставна, не забуваємо що я прокурор. Ну так сталося що я була в селі.
Пишу любий, я за містом, гроші всі вдома, на таксі 2 години їхати як льоду, а в мене й на карті нічого немає. Він мені скидає на карту, я роблю вигляд що їду.
Сама вимикаю телефон і лягаю спати. Він пронюхав що вдома в мене є гроші, оперативну службу я викликала, поки замки буде ламати вони приїдуть.
А на таксі скинув для того, щоб наче б то підозри від себе відвести, знаю я таких. Не дарма стільки вчилася, не дарма в поліцію пішла. А по правді якщо сказати, то гарний сон був. Прокинулася від того, що мене будить мій хлопець і каже, Рит, дай на каву, бо я не маю.
Дочка щонайменше раз на місяць приходить, щоб поплакатися мені в коліна про своє складне сімейне…
Мама відмовляється нормально сприймати реальність. Я їй кажу, що хочу стати на ноги, щоб у…
Бабуся ще після того, як не стало батьків однозначно позначила мені свою позицію – я…
Я розумію, що не маю права вимагати свій подарунок назад, то в мене була істерика…
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…