Мій син із дружиною живуть окремо. Вони кілька років тому взяли іпотеку на свій будинок. Син працює, щоб їх забезпечувати, а невістка сидить у декреті. Їхньому старшому 5, а молодшій дочці 3.
І ось моя невістка постійно скаржиться, що в неї ні на що часу не вистачає. Вона щось там робить у господарстві, але часто навіть вечерю не може приготувати. Говорить, діти не дають.
Я вже мовчу про те, що вона на подвір’ї нічого не робить. У них невелика ділянка та маленький шматочок землі. Можна було б бодай квіти якісь виростити.
Але вона навіть не думає про це. Добре, що син знайшов час і посіяв зелень. Хоч якась користь. А у Насті, невістки моєї, ні на що часу немає. Мене це дивувало, але я в їхнє життя не лізла.
Та й син ні на що не скаржився. Він на роботу ходить і бере підробітки вечорами, щоб було за що виплачувати іпотеку і утримувати сім’ю. В нас грошей не просить.
Але мені завжди було гірко, що він після роботи приходить і ще встає до плити вечерю собі готувати. Я навіть час від часу брала до себе дітей, щоб невістка змогла зробити щось вдома, але ситуація не змінювалася.
Кілька днів тому я була в їхньому районі, закінчила всі справи раніше і вирішила зайти в гості до невістки та онуків. Уявіть собі, я приходжу о 10 годині ранку, а вона ще спить. Вийшла до мене замотана в ковдру, заспана і каже, мовляв, я ще спала.
Я зайшла до них, а там моторошний бардак. На кухні гора немитого посуду. У холодильнику нічого немає. Діти грають самі, ще не снідали. А вона спокійно спить.
У мене дар мови забрало від цього. Я трохи провела часу з онуками та пішла додому. Звісно, вона нічого не встигає, якщо спить до полудня. І це я ще її розбудила. Хтозна, скільки вона спить.
Тепер навіть не знаю, чи варто казати щось синові. Не хочу лізти у їхні стосунки, але й так теж не можна. Несправедливо, що вона його так дурить, а він оре за двох. Що робити?
Артем перевірив себе в дзеркалі заднього виду вже вп'яте. Сорочка - ідеально випрасувана. Запах одеколону…
- Пенсії вистачає! - Так казала синові його старенька мати. Син Назар і сам був…
Варвара зітхнула, крадькома зиркнувши на родичів, які тепер вдавали, що їх з Арсенієм не знають.…
– Та не їм я майонез, бабусю. Не їм. – Бери, сказала. Нам із дідом…
Телефон на кухонному столі завібрував так наполегливо, ніби від цього повідомлення залежала доля світу. Я…
Микиті було чотирнадцять і весь світ був проти нього. Точніше, не хотів його розуміти. -…