Я зовсім не жадібна людина, завжди готова вислухати та простягнути руку допомоги. Але дуже прикро, коли розумієш, що люди починають зловживати твоєю добротою та довірою. Особливо прикро, коли це рідні та близькі люди. Мій чоловік та його батько часто опиняються на чолі цього списку.
Для чоловіка батько – найближча людина, оскільки він вирощував його з самого дитинства один. Мати не стало, коли йому ще не було двох років. Чоловік її зовсім не пам’ятає.
Бабуся, мати свекра, якийсь час їм допомагала, жила разом із ними та повністю займалася онуком, поки свекор працював, але потім вони переїхали в інше місто, бабуся поїхати з ними не змогла. Так свекор почав вирощувати сина один. Більше він ніколи не одружився.
Сам по собі свекор добра і добродушна людина. Просто він якийсь надто розсіяний, неуважний, може, в чомусь навіть невдачливий.
Він постійно вляпується в якісь історії та потрапляє у безглузді ситуації. Іноді думаєш, як взагалі можна було потрапити до такої історії, але ця людина ніколи не перестає нас дивувати.
Особливо він любить потрапляти на вудки шахраїв. Ось вже три рази телефонні шахраї, які вміло запудрюють мізки навіть уважним людям, примудрилися вкрасти гроші з його банківської картки.
Часто він може взяти черговий нікому не потрібний кредит, який так уміло нав’язують співробітники банків, а чоловік потім шукає шляхи, щоб допомогти батьку грошима.
– Я вам віддам усе до копійки! – щоразу обіцяє свекор, коли вкотре отримує від нас фінансову допомогу.
Ми відмахуємось, знаємо, що це просто порожні слова. Грошей він ніколи не віддасть, а потім просто вляпається в чергову безглузду історію і все знову повториться.
Звичайно, шкода його, але інколи це просто починає вибішувати. Ми з чоловіком намагаємося не брати кредити, відкладаємо із зарплати певну суму, накопичуємо і потім витрачаємо на якісь великі покупки.
Як ви вже зрозуміли, свекор часто стає причиною того, що наші заплановані покупки відкладаються або скасовуються зовсім.
Так ми вже не можемо назбирати на ремонт у нашій квартирі понад три роки. Весь час доводиться витягувати зі скарбнички частину заощаджень, щоб укотре допомогти батьку чоловіка, який знов і знов кудись вляпається.
– Розумієш, він же не навмисне це робить. Ну, не щастить у житті людині, то буває. Не кидати ж його, – каже чоловік.
Я розумію, що більшість проблем свекра трапляються не через його великий розум, але ж і наша сім’я має свої потреби, але часто доводиться відкласти покупку або відмовитися від неї зовсім.
Про якісь свої бажання я взагалі мовчу. Одного разу мені це просто набридло. Зрештою, чому я маю постійно платити зі своєї кишені за тупість і за помилки іншої людини?
Тому потай від усіх вирішила завести собі свою окрему скарбничку, туди відкладаю ті гроші, які мені дарують на свята, та ті невеликі суми, які вдається заощадити.
Я вже давно хочу купити собі новий телефон. У моєму випадку це навіть не забаганка, а необхідність, мій старенький вже ледве працює. Чоловік запропонував купити мені якийсь недорогий популярний китайський смартфон.
– Зараз багато хвалять цю фірму, у мене колега вже другий рік з таким ходить.
Але я не хотіла собі китайський телефон. Навіщо купувати те, що мені не подобається? Я вже давно мріяла купити собі хороший смартфон.
Нехай він буде навіть не останньої моделі, мені все одно, просто ось така в мене мрія була. Для нашої родини техніка цієї фірми занадто дорога і чекати, що мені хтось його подарує, точно не доводиться.
Я сказала чоловіку, що почекаю до свого дня народження, а потім вже куплю собі те, що хочу. У мене вже була накопичена невелика сума, але я розраховувала, що на день народження друзі родичі подарують мені ще гроші.
Так і вийшло. Я, звичайно, заздалегідь сказала всім, хто питав у мене про подарунок, щоб краще дарували гроші.
Вирішили не влаштовувати великих гулянок, щоби сильно не витрачатися. Запросили лише близьких родичів та друзів, посиділи у нас вдома.
Усього подарували мені трохи більше ніж п’ятнадцять тисяч гривень. Сама не очікувала, що вийде така сума, була приємно вражена. Мені залишалося тільки додати зі своєї скарбнички та такий довгоочікуваний телефон був би вже в мене! Я була така рада.
Наразі розв’язка ситуації. Ті гроші, які я відкладала сама, були на карті, а подаровані гроші лежали вдома готівкою.
Я чекала на вихідні після дня народження, щоб поїхати та купити собі довгоочікуваний телефон, але захворіла. Довелося відкласти покупку до моменту одужання. Потім на роботі був завал, було не до походів магазинами.
Коли я нарешті зібралася поїхати здійснювати свою маленьку мрію і взяла подаровані мені гроші, моєї агресії та образи просто не було меж. Чоловік без мого відома взяв і віддав їх своєму батьку, той, бачите, купив собі на останні якесь чергове непотрібне барахло і в нього, бідолахи, зовсім не залишилося грошей.
– Тато потім поверне, – сказав чоловік.
– Але ж я знаю, що він нічого не поверне! Як взагалі можна було взяти без мого відома ці гроші? – кричала я, а в самої просто все всередині розривалося від образи та агресії.
Начебто б дурна причина для розлучення, але я вже просто на межі. Так набридло це все. Розсварилася з чоловіком, не розмовляємо тепер. Виставила його із квартири, сказала, що поки не поверне мені мої гроші, може не повертатися.
