Мати колись порівну поділила між своїми дітьми майно. Старшій доньці квартиру, меншому сину невеликий будинок на околиці міста та гарну сумму грошей.
Донька вже тоді заміжня була. Тому коли розлучалася, то половину квартири відсудили. Що цікаво, Леся завжди казала їй, що не буде щастя в неї з тим Кирилом. Не послухала. Від продажу квартир лишилась невелика сума. На 1-ку б не вистачило, але на малосімейку чи будиночок на околиці було б нормально.
Брат пропонував їй докласти грошей, щоб та собі купила квартиру, але в його присутності, щоб ще куди бува не влізла. Не захотіла, бачте, вона доросла вже, самостійна. Вже зовсім скоро ця самостійна та доросла витратила всі гроші і залишилася ні з чим. Брат же, в той час почав будувати будинок.
Батьківщину вирішили з жінкою не продавати, а відремонтувати. Будинок гарний, на ремонт тих коштів що мати дала вистачило, та ще й на техніку деяку. Вони вміли економити, вміли і грошима розпоряджатися.
Тепер Люда, старша сестра хоче розподілу майна. Бо бачте, брату і житло, і гроші, а вона ж бідна, обділена, життям ображена. Брат не знає що робити, як правильно чинити в такій ситуації. Звісно, можна було б махнути рукою, але це сестра, рідна людина. Хіба ж так можна?
Порадьте, що робити? Брат хоче і при своєму лишитися і сестру підтримати. Така вона, недолуга в них. Мати сказала що зробила все що могла, далі діти самі розберуться.
Братова жінка теж не поступається, каже що такі гроші в ремонт вклали, та і самим немає де жити, не розуміє чому мають знову щось ділити? А він любить сестру, і не знає чим зарадити.
