Я блогер, і часто проводжу соціальні експерименти. Цього разу мені дуже запала в душу одна історія, про те, як небайдужість людей може змінити життя назавжди.
В черговий раз я намагалася зняти цікаве і захоплююче відео. Я бачу багато людей, багато з ким спілкуюсь, і хочу сказати, що світ влаштований набагато складніше, ніж нам може здаватися.
Цього разу, я підійшла до дівчини і запропонувала їй гроші за один вчинок. Спочатку вона дуже зраділа, наскільки я зрозуміла, гроші їй були треба. Але потім, коли я сказала, що треба буде зробити, вона задумалася, навіть вирішила відмовитися.
Наскільки потім мені стало зрозуміло, там історія важка. Словом, я запропонувала їй тисячу гривень за те, що вона зараз на камеру подзвонить колишньому і скаже, що скучила за ним.
Дівчина довго думала, а потім сказала, що не може цього зробити. Я запитувала чого, але вона не відповіла. По її розповідям хлопця у неї на той період не було, тобто це зв’язано з тим, як вони розійшлися.
Видно було, що їй важко. Але я вмовила, запропонувавши 5 тисяч гривень. Вона згодилася, але при умови, що вона зможе сказати йому потім, що це був жарт. І ось, ми шукаємо номер, набираємо його. -Ало, Кирило, привіт, ти впізнав мене?
– Привіт, Сонь, впізнав, як ти? – Я добре, насправді я дзвоню тобі, дещо сказати. Я хочу сказати, що я скучила і люблю тебе.
Дівчина не дочекалася відповіді, і скинула дзвінок. Мені в той момент хотілося собі язик відкусити за те, що я змусила її зробити.
Але про те, що вона любить його я ж не знала. Коли я віддала їй гроші, вона була вражена, адже не очікувала, думала я обманюю. Пройшло 2 хвилини, я не встигла далеко відійти з камерою, як в неї задзвонив телефон, вона зрозуміла мій погляд і ввімкнула гучномовець.
– Сонь, я теж тебе люблю, наша розлука була помилкою. Вибач мене рідна, за все, за всі слова, всі вчинки, я знаю, що не вартий такої як ти, але дай мені шанс. Я не зможу без тебе.
Соня заридала в цей момент, віддавши мені гроші, подякувала мені. Я сама в той момент ледь на заплакала. А вчора мені прийшло запишемо на весілля, горжуся собою.
...Стоячи перед дверима своєї квартири, Леонід вагався, ніяк не наважуючись натиснути на кнопку дзвінка. За…
– Значить, або робиш, як я сказала, або до мене за допомогою більше взагалі не…
Світлана вийшла з процедурного кабінету і попрямувала до ординаторської. Жовтневий день видався завантаженим — черга…
— Свєто, приймай дари природи! Прямо з грядки, від мами з татом! Голос Павла, нарочито…
- Немає моєї каблучки! Андрію, ти чуєш? - Закричала Олена, перевернувши всю спальню вгору дном.…
Наталя підписала останні документи та вийшла з ДРАЦСу. Жовтневий дощ мрячив, але настрій був напрочуд…