У мене вже просто крик душі, я в розпачі, не знаю, що робити. Тема банальна та стара, як світ, але для мене дуже важлива.
Ось уже 3 роки я намагаюся схуднути і все марно. Все почалося 3 роки тому, коли я переїхала від батьків до гуртожитку до іншого міста (500 км). Пам’ятаю свою вагу -56 кг.
Коли вступала, гостювала у бабусі та за півтора місяця літа стала важити 57-58 кг. Тоді я ще не стежила за вагою, мене все влаштовувало і я думала, що все чудово, зважувалась тільки на медоглядах у школі тощо.
Перший курс, і до зими я почала важити 59, після нового року 63 кілограми. Якось прийшла в гості до подруги, а в неї ваги, заради жарту встала, і коли побачила цифру, жахнулася! Я відразу ж почала діяти
Після новорічних свят села на дієту, почала щоранку займатися спортом по 40 хвилин, ходити пішки на роботу (близько 5 км), вага йшла дуже повільно, мені весь час хотілося їсти і мучив головний біль, я почала приймати таблетки типу активованого вугілля, Вони допомагали мені не набирати вагу, тому що їжа не засвоювалася.
Влітку, в липні я зважилася і все-таки трохи видихнула, вага була 60 кг. І я зірвалася! Не скажу, що почала об’їдатися, але все, що не їла раніше, почала їсти. Я так вірила, що вага тепер такою і буде, але не тут було.
Наприкінці осені стала на ваги – 64 кг, після Нового року – 66. Я жахнулася, знову сіла на дієту, цього разу ще жорсткіше, пішла вже в зал 3 рази на тиждень, на розтяжку з підкачуванням та акробатику. Три місяці праці, на терезах з 66 до 63! Прикро. Дуже.
Я багато плакала і шукала відповідь, чому вага так повільно повзе. Я займалася, також харчувалася як треба, а позначка як була 63, так і залишилася. На початку вересня, за деякими обставинами не могла відвідувати зал, трохи видихнула, вирішила, що все більш-менш прийшло до ладу, сьогодні стала на ваги – 65!
Допоможіть. Я в розпачі. Що ж мені робити? Я дуже втомилася, мені так набридло виснажувати себе, я весь час думаю про калорії, дуже хочу їсти, і тепер просто ненавиджу спорт.
Хочу одразу уточнити, що у мене не сидячий спосіб життя, я працюю ввечері прибиральницею, в університеті у нас дистанційне, і тому вдень я подорожую, виїжджаю у гори, гуляю у місті тощо.
Я так хочу бути стрункою, мені дуже не подобається, як я виглядаю. Мені 19 років, зріст 170, вага 65, а хотілося б 55. Читала багато про те, що це може бути спадковим, кістка важка, а ще про психосоматичні проблеми, але чесно, мало в це вірю.
Прошу від вас поради, може, ви знаєте, що можна зробити? Тому що в мене вже закінчилися всі варіанти (дієти, спорт тощо, не допомагають). Усім добра.
