Я боюсь за свого двоюрідного брата! Йому потрібна допомога, а дружина штовхає його до могили! Як до нього достукатися?
Так сталося, що я не маю рідних братів і сестер. У мого батька є рідний брат, і в обох у сім’ї народилося по одному пацану. Ось ми з Юрком (двоюрідним братом) і потоваришували. Різниця у нас лише рік, тому інтереси, коло спілкування, уподобання у нас були спільні.
Юрко завжди був душею компанії. Він чудово грав на гітарі, співав пісні, вигадував різні розіграші… З ним завжди було не нудно. При цьому він мало випивав, був веселим в абсолютно тверезому стані. Він був легкий на підйом. Я міг зателефонувати йому о сьомій ранку у вихідний і запропонувати поїхати в гори або рятувати кішку, яка залізла на дерево. Він рідко відмовлявся. Здавалося, що все його життя – суцільна розважальна подорож. Але всі ці веселощі закінчилися, як тільки в житті Юри з’явилася Марина.
На той час ми були студентами, навчалися на п’ятому курсі, а Марина закінчувала медуніверситет. Юрко познайомився з нею чи то в магазині, чи то в парку. Він із захопленням розповідав мені про те, яку чудову дівчину зустрів. Але те, що я побачив, шокувало мене. Марина була далека від слова «красуня». Вона одягала сіру довгу спідницю, строгу блузу, волосся збирала в тугий пучок, носила окуляри.
Ну, що сказати – типова бібліотекарка. Замашки в неї були такі самі. Вона могла менторським тоном сказати за столом, що хтось дуже голосно сміється, багато п’є чи неправильно їсть. Юрко мовчав. Спочатку він казав, що Марина дуже правильна, тому має право судити про інших. Але при цьому він сам все рідше посміхався, та й у компанії друзів ми зустрічалися все рідше.
Через місяць після знайомства Марина переїхала до Юри, на орендовану квартиру. Тепер, якщо я хотів побачити його, то купував чай, печиво і йшов до нього додому, де ми спілкувалися виключно втрьох. Я не знаю, коли Марина встигала навчатися, щоб здобувати підвищену стипендію! Складалося враження, що навіть у душ Юрко не може піти один.
А ще дівчина брата була страшенно ревнивою. Вона незабаром отримала пароль і від його телефону, і від усіх соціальних сторінок. І брата все влаштовувало!
При цьому у майбутньої дружини (Юрко зробив Марині пропозицію, хоча, виходячи з їхньої спільної розповіді, я зрозумів, що пропозицію таки зробила вона) почали зростати запити. Нова плита, раковина, гардероб. Спершу я подумав, що Марина вирішила змінити імідж. Але ні. Вона була все тією ж сірою мишею з гулькою, тільки тепер у брендовому шматі.
Коли я спробував натякнути братові, що його використовують, він лише рукою махнув:
– Ти нічого не розумієш! Так, як вона, мене ніхто ніколи не покохає!
– Це ти не розумієш! Навколо тебе завжди було стільки гарних, розумних і турботливих дівчат, а ти обрав цього… щура!
Після цієї розмови брат образився. На весілля до нього я таки прийшов. Брат сказав, що зла не тримає, що Марина – його остаточний вибір. А ще він зізнався, що незабаром стане батьком!
Оце так поворот! Я вперше за останні пів року побачив, як Юрко посміхається. Але через рік, коли з’явився малюк, Юрко зовсім змарнів. Таке відчуття, що він перестав спати. Грошей молодій сім’ї не вистачало, а запити новоспеченої дружини та матусі не зменшувалися. Юрко пішов на другу роботу, на нічну зміну.
Якось я зустрів на вулиці колегу Юри, ми були знайомі ще зі школи:
– Ти не хочеш серйозно поговорити зі своїм братом?
– Про що?
– Про те, що він повільно вбиває себе! Він же не злазить з енергетиків. А працюючи ночами, буває і заборонені речовини курить.
– Що? Хто це сказав?!
Мене наче вдарили чимось важким по голові. Я хотів одразу ж зателефонувати Юрі, але зрозумів, що це марно. “Генерал” у Юри в будинку – його дружина. І я подзвонив Марині.
За дві години я був вже на порозі квартири у Юрка. Він був на роботі. Марина відчинила двері, вона тримала малюка на руках.
– Вітання! Заходь! Що-небудь трапилося?
Марина була абсолютно спокійна.
– Вітання! Я хотів би поговорити про Юру.
– Цікаво. Сідай. Я слухаю. Можливо, чаю?
– Ні дякую. Марино, ти знаєш, що він п’є енергетики?
– Так, я знаходила пару баночок удома. Юрко сказав, що іноді п’є їх, щоб працювати ночами.
– Але ж ти лікар! Поясні йому, що це дуже шкідливо! Тим більше у Юри з дитинства були проблеми із серцем.
– Слухай, він не маленький. Тим більше пара баночок на місяць ні на що не вплине!
– А пара самокруток із забороненим? Ти знала, що він періодично курить таке?
– Знала, це його розслаблює. А перенапруга набагато небезпечніша, ніж затяжка. Це я тобі як лікар говорю.
Я зрозумів, що розмова зайшла в глухий кут. Я дуже хотів знайти у Марині союзника, який допоможе витягти Юрка з ями. Але Марина своєю поведінкою нагадала мені, що саме вона й штовхнула мого брата в цю прірву. Я вирішив не продовжувати розмови. Наступного дня я зустрівся із братом.
Звичайно, Марина доповіла йому про те, що я приходив. Ось тільки вона додала пару пікантних «подробиць». Вона сказала, що я запропонував їй стати моєю коханкою. Найприкріше – брат їй повірив. Ми мало не побилися. Я не зміг сказати йому те, що збирався. Натомість я пообіцяв, що більше не приходитиму до нього додому.
Я відчув себе слабким і безпорадним. Мій близький чоловік і найкращий друг віддалився від мене. Я боюся за нього, бо розумію, що рано чи пізно його серце не витримає! І тоді вина за його смерть ляже на мої плечі. Але як його врятувати? Як розплющити очі? Якби Марина насправді його любила, то стежила б за здоров’ям Юрки. А так вона схожа на вампіра, який висмоктує з людини всі соки, поки той живий.
