У бога я ніколи не верів. Ні дня. Думав, це назавжди. Але одного разу це моє невір’я досить сильно похитнулося.
А почалося все з незначного подарунка за дрібну послугу. Подарунок був календарик із зображенням ікони Божої матері ,, Почаївська “.
Сталося це перед якимось релігійним святом. Я прокинувся як від поштовху. Вся кімната була осяяна дивним жовтуватим світлом. Неначе хтось невидимий висвітлював приміщення ліхтариком.
Найяскравіше світло виходило з кута книжкової шафи, там, де і стояв подарований календарем. Здивований, я не вірив своїм очам. Хвилин через двадцять світіння зникло.
А перед цим відбулася ще одне загадкове явище. Несподівано без видимої причини і зовнішнього впливу впав стілець спинкою вперед. Потім невидима сила змахнула з чемоданчик, який стояв так міцно, що звалитися ніяк не міг. Може, це був знак або попередження.
Такі незрозумілі випадки і підштовхують людей до віри. Вся справа в особистому містичному досвіді. Є, ймовірно, якась сила, недоступна нашому розумінню. Але ікона в моєму домі почала творити справжні дива. Цю віру я почав відчувати в середині себе. Неначе душа стала світлішою.
Розмова Рити з мамою вийшла важкою. Але порадитися Риті крім мами було ні з ким.…
Катя йшла до зупинки на автоматі, просто пересувала ноги. Вночі так і не заплющила очей,…
- На нас із батьком не розраховуй! - Голос матері пролунав так різко, що Христина…
Ганна дійшла висновку: – Виявляється, і в пенсійному віці жити здорово, і життя прекрасне. У…
- Настя, прокинься! Не спи! - Настя відчула як її приятелька штовхнула її під ребра.…
- Лідо, відчиняй двері! Я знаю, що ти вдома! – у двері наполегливо барабанив брат…