Йдемо ми по вулиці з моїм хлопцем після кіно, гарний вечір, тепло, пізня година, вже за північ. Шлях від кінотеатру до дому пролягає через невеликий скверик, людей мало. Аж тут доносяться якісь жіночі крики.
Спочатку боязко було, але мій кавалер сказав дочекатися його на місці, а він пішов так би мовити в розвідку.
Звісно ж моя жіноча цікавість перемогла, і я тихцем попленталася за ним, щоб побачити що ж там сталося, та і за нього злякалася, він в мене запальний, з характером, такі в неприємності потрапляють на раз-два.
Прибігла і я на крики. А ситуація така, що чоловік з жінкою щось не поділили, були добряче напідпитку, сварилися, доводили щось один одному, і в результаті чоловік почав штовхати жінку, сильно запав її за руки, погрожував.
Мій звісно ж вліз в ці розбірки, як справжній чоловік, і отримав теж. Але по порядку. Я не на жарт злякалася, відразу викликала поліцію, і впевнившись що все більш менш притихло почала знімати все на телефон.
Коли приїхала поліція, то моєму сміливцю теж влетіло під око, але поки він розбороняв цю солодку парочку, то буйний чоловік теж кілька разів отримав від мого хлопця і своєї жінки. Коли приїхала поліція то ця дівчина зробила обличчя янгола і сказала що все в порядку, але мій хлопець напав на них. Звісно ж поліція не стала розбиратися і почали “в’язати” мого.
Я дістала телефон і показала їм відео. Відпустили всіх, синець сходив ще дуже довго.
Але моєму обуренню немає меж, бо я б хотіла звернутися до тієї дівчини, чи всіх жінок, які колись опинялися с такій ситуації. Можливо мій хлопець врятував їй життя, а вона відплатила чим? Не варто так чинити, бо правило бумерангу завжди діє.
Алла накрила стіл до чаю: поставила два кухлі, вазу з варенням, дістала з холодильника коробку…
- Ох, ну нарешті дісталися! Сашенька, Ксюшо, як же я рада вас бачити. Знайомтеся, це…
Мелодія на телефоні заграла, коли Петро Ігорович із дружиною сіли вечеряти. Помічниця вже розкладала по…
- Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав…
– Кохана, я поїхав! – гукнув Павло до своєї дружини Тетяни. – Стривай, а ти…
-Алло, Іван? Ти коли свої речі забереш? Набридло вже об твої валізи спотикатися. Вже місяць…