Зустрічаємося з хлопцем лише пів року, але я вже дуже в ньому розчарувалася. Ми ровесники і на початку стосунків у нас було все чудово: романтика та прогулянки, він цікавився моїм життям, якось намагався бути ближчим. Я ж, своєю чергою, теж відчувала дуже теплі почуття.
Закохалася я не відразу. Лише після місяця спілкування, я зрозуміла, що готова впустити цю людину у своє серце і довіритися їй. Але щастя тривало недовго, у нас почалися проблеми у стосунках, він перестав приділяти час, проявляти ніжність та турботу, став рідше писати.
Я почала від усієї цієї ситуації дуже страждати. Я навіть не зрозуміла, що трапилося, все ж було так добре. А потім я дізналася, що він спілкується з іншими дівчатами у соцмережах (і це всього через 4 місяці від початку наших стосунків).
Подруга побачила його у додатку для знайомств, відповідно щоб перевірити я знайшла там його анкету. Звісно почала розпитувати, що це таке.
Хлопець виправдовувався, сказав, що він шукав там не стосунків чи кохання, а простого спілкування, сказав, що більше так не робитиме, і що зраджувати навіть не думав. Але в результаті я знову побачила його анкету.
Змінилося лише те, що більше він не додає дівчат до друзів. Також він потоваришував із однією дівчиною, я знаю, що вони спілкуються у соціальній мережі, він уже навіть не приховує.
Останнім часом ми зустрічаємося дуже рідко, зазвичай у нього мало вільного часу. Про листування він каже, що постійне спілкування йому набридає і хочеться нових знайомств. Я вже прямим текстом питала, чи він не хоче розлучитися, на що він категорично відповідав “ні”.
Я не можу зрозуміти, що це все означає, і як мені далі бути. Як я вже зрозуміла, більше виносити мозок, говорити з ним про це мені варто, все одно нічого хорошого це не дасть. Я просто емоційно виснажена, мені вже не гаряче, не холодно. Я завжди думала, що заслуговую на краще ставлення до себе, а тут таке.
Я побачила чоловіка сестри з іншою жінкою. Це сталося випадково, в торговому центрі, куди я…
Моя свекруха – Раїса Петрівна – жінка з дуже важким характером. Вона вважає, що краще…
Я одружилася дуже рано. На вечірці, яку для першокурсників влаштувала адміністрація нашого інституту, я познайомилась…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…