fbpx

Я не люблю свого чоловіка. Навіть не те, що не люблю – мені він байдужий

Одружені ми з ним 12 років. Заміж я вийшла у 20 років, не з кохання, любила я зовсім іншого, та й зараз люблю. З Ярославом (моїм коханим) ми зустрічалися з 15 років, кохали дуже один одного. Він мій однолітка, пропонував заміж, але я не поспішала. Я знала, що Ярик не до душі моєму татові, який був військовим і тому поважав хлопців зі сталевою виправкою, а Ярик – маленький і худенький, він ніколи не вважав нас парою.

І коли Ярика забрали до армії, тато вирішив познайомити мене із сином його давнього друга Дмитром. Високий, статний, старший за мене на 10 років, з квартирою, машиною та професією, звичайно, його не можна було порівнювати з Яриком. І я прийняла рішення, вийшла заміж за рік після знайомства з Дмитром. Я розумію, що зробила найбільшу помилку у своєму житті, але тоді мені здавалося, що я роблю правильно.

Я одружилася, тим самим отримала звільнення від навчання, чоловік став мене забезпечувати. Не приховаю, спочатку, скажімо так, була шалена пристрасть, але вона швидко вичерпалася і через пів року як і не було, але я все сподівалася, що все буде, як кажуть: «Звикнеться – полюбиться». Що ж до Діми, то він мене обожнює, прощає все. Знаєте, є така фраза: “У парі один повинен любити, інший повинен дозволяти себе любити”. Не слухайте, неможливо жити з людиною, яка тобі нелюба.

Близькість із Дімою мені не приносила ніякого задоволення, тому, на третьому році подружнього життя я завела коханця. Так-так, завела, як котика чи собачку, заради задоволення, заради отримання справжнього жіночого задоволення. Чоловік мені ні в чому не відмовляє, завів картку, безліміт, не запитує нічого ніколи, любить, букети квітів носить. Діма за цей час став солідною людиною, досить представницькою. Скажіть, живи і радуйся, а я відповім: «Чому мені радіти? Тому, що мій чоловік тягає мене на різні зустрічі, одягає як ляльку та все? ».

А сповідь моя в тому, що я вже 7 років зраджую. З Яриком ми зустрілися зовсім випадково. Я стояла біля зупинки, чекала на викликане таксі (машину відправила в автосервіс). Під’їхало таксі, а там мій Ярик. І все закрутилось. Я, звичайно, хотіла піти від чоловіка, але потім подумала, заради чого я йтиму і куди? Квартири у мене немає у Ярика теж, знімає одну разом з другом, та й за що жити, професії немає, на ринок не піду. От і вирішила жити з Дімою, а кохати Ярика.

Через пів року чоловік звільнив водія та шукав нового, я запропонувала Ярика (про нього Діма нічого не знав). Через деякий час я стала винаймати шикарну квартиру, в якій і досі живе Ярослав, і там ми з ним зустрічаємося. П’ять років тому я народила доньку від Ярослава, чоловік, я так розумію, здогадується, що Соня не його, але мовчить, любить, балує дівчинку, у вихідні не відходить від неї, скрізь із нею. А я теж поруч з ними, але подумки з Ярославом.

Отак і живу з некоханим, а просто з чужим чоловіком! Іноді хочеться все кинути, розповісти чоловікові про Ярослава, про доньку, але навіщо, адже начебто все добре.

Ось і вся моя сповідь.

 

Related Post

Ігор жив в селі, яке було у хащах лісуІгор жив в селі, яке було у хащах лісу

Хочу розповісти про випадок, що стався зі мною багато років тому, коли я був простим студентом. Зовсім невелика пригода, яка, однак, навіть через роки не виходить у мене з голови.

Чоловік зізнався, що сумує за колишньою дружиноюЧоловік зізнався, що сумує за колишньою дружиною

Мій чоловік був одружений 8 років. Після розлучення пройшло 3 роки, перш ніж ми почали зустрічатися. У нас все прекрасно, ми не сваримося, обидва налаштовані серйозно і готові працювати над