Я не вмію планувати свій час і через це нічого не встигаю

Раніше, коли жила з батьками, завжди чекала канікул, а потім коли почала працювати вже чекала вихідних. Зараз я одружена, живемо зі свекрухою, і я не встигаю за вихідні не те що відпочити, а навіть зробити всю роботу, яку запланувала.

Прибрати, приготувати їжі на тиждень, випрати, зробити домашні завдання з донькою першокласницею та купа інших домашніх справ. Чоловік часто працює у суботу, і не вважає за потрібне мені допомагати, у них у сім’ї робота завжди була поділена на чоловічу та жіночу.

Свекруха теж одразу сказала, що в мене тепер є сім’я, і я маю сама справлятися. Вона зараз вже на пенсії, допомагати не збирається, лише іноді доньку забирає зі школи, все інше я роблю сама.

Влітку, коли починається дачний сезон, у мене починається сезон пекла. Я цілий день саджу зі свекрухою помідори. У цей час чоловік на риболовлі. І попри всі справи, до його приходу обов’язково вже має бути готовий обід, чекати він не звик.

Я люблю працювати на землі, але не цілий день! Потім починається консервація, соління, і з дачі повертаєшся не тільки втомленою, а з сумом що ще одні вихідні витрачені тільки на роботу. І це вже позначається на моєму здоров’ї.

Коли чую у себе на роботі, як співробітниці розповідають, що на вихідні: й поспали довше, і в кафе з дітьми сходили поїсти морозива, хтось дивився телевізор, я тільки мовчки слухаю. І не можу зрозуміти, як вони встигають: і відпочити, і все зробити?

Або в них прийнято все робити разом всією сім’єю, або вони вміють планувати свій час, а я ні. Але як навчитися, і як усе виправити, я не знаю. Іноді хочеться все покинути, і хоч на якийсь час поїхати до батьків, але вони живуть в іншому місті.

А поки що, я тягну сама все домашнє господарство, боюся не встигнути, і в результаті постійно втомлена після вихідних знову йду на роботу.