Як я «загадала» собі чоловіка.
Це чудова історія про те, як я зустріла свого коханого чоловіка. Років до тридцяти я зовсім не журилася відсутністю другої половинки й жила у своє задоволення. Але після тридцятиріччя почала замислюватися про своє сімейне гніздечко. А чоловік мені все не зустрічалася на шляху.
Я пройшла всі стадії «старої діви»: спочатку надія на прекрасного принца, потім невпевненість в собі (я нікому не цікава), відчай. Потім розлютилася, взяла себе в руки та вирішила сама формувати своє майбутнє.
Спочатку я детально продумала всі якості, якими повинен володіти мій чоловік, і розписала все по пунктах. Потім я візуалізувати своє сімейне життя, входила в стан щасливої та коханої жінки. І, нарешті, – відпустила своє бажання.
Через кілька місяців на відпочинку я познайомилася з чоловіком. Після тривалого спілкування ми зрозуміли, що ми – половинки єдиного цілого.
Готуючись до весілля, я випадково знайшла складений раніше список бажаних якостей майбутнього чоловіка. Як же я здивувалася, побачивши, що всі пункти написані про мого нареченого!
Зараз у нас є два маленьких синочків, а той список я зберегла. Він нагадує мені про те, що майбутнє – в наших руках, потрібно тільки зробити невеликі зусилля і мрія обов’язково збудеться!
Раніше я дратувався красиво: на чергу, на «ми тільки спитати», на «а в інтернеті написано»,…
– Давай в село з’їздимо, Вітя. Все одно на море не їдемо, а від відпустки…
Коли тобі хтось розповідає про те, що чоловік, після стільки років спільного життя раптом закохався…
– Катю, тобі треба кидати бухгалтерію та розпочинати свій бізнес. Твої брошки, сережки, кулони –…
– Ми вже майже на місці! Скоро будемо! Зустрічай! - Прокричала бабуся в трубку і…
-Не одружуйся, зятьку! Коли Євген вперше почув цю фразу, то подумав, що тесть просто веселун.…