Моя історія може здатися дурною, але для мене це реально проблема, з якою я сама ніяк не можу впоратися.
Зі своїм хлопцем ми разом майже рік, я його дуже люблю, він мене, здається, теж. У нього є рідна та двоюрідна сестри (ми однолітки, нам усім по 19-20 років). І ось у його сестрах вся проблема: у мене неймовірні ревнощі до них. І на це є вагомі причини.
Річ у тому, що коли ми з ним не разом, Мишко весь час проводить із ними. Незрозуміло, що він знаходить із ними спільне – вони ж дівчата, а він хлопець! Але спілкування у них триває. До того ж він постійно в розмовах їх приплітає, до місця і не до місця, що дуже дратує.
Що б я не зробила, він порівнює мене з ними, причому це порівняння далеко не завжди на мою користь. Виводить із себе, коли розумієш, що не відповідаєш якимось його ідеалам, які він бачить у своїх сестрах.
Я не істеричка і розумію, що це його родички, що це частина його життя, але я такого не можу прийняти, не можу постійно терпіти ці порівняння та відчувати себе ущербною на їхньому фоні. До того ж я змушена конкурувати з ними за його увагу та час, а це вже в жодні ворота не лізе!
Купу свого вільного часу, який він міг би провести зі мною наодинці, він витрачає на сестер, допомагає їм з комп’ютерами та будинком, обговорює якісь їх особисті питання. Або тягне їх з нами всюди, куди можна і не можна, так що побути наодинці ми не можемо.
Я просто шалено ревную хлопця, але не до інших дівчаток (тут до нього причепитися не можна, визнаю), а до його сестер! Нічого не можу з цим зробити, начебто можу забути, але він обов’язково нагадає. Мені навіть дивитись на їхні спільні фото неприємно. Поки що стримуюсь з останніх сил, але відчуваю, що скоро не зможу це терпіти.
У Івана пішла із життя дружина Соломія. Зненацька - вранці не встала сніданок подати. Він…
– Кохана, у нас буде ювілей! Юля мовчала. Який ще ювілей? Вадиму тридцять один, їй…
У ресторані «Панорама» пахло запеченим м'ясом і чиїмись духами, надто солодкими для буденного вечора. Ювілей…
Галина саме збиралася відкласти комунальні квитанції, щоб насолодитися спокоєм п’ятничного вечора. За останній рік вона…
- Мама поживе в нашій спальні, їй потрібний спокій. Антон кинув спортивну сумку на порозі.…
Виделка брязнула об край тарілки, і цей звук здався Олені оглушливим у тихій кухні, що…