Добрий день. В мене наступна ситуація, я закохана в одруженого чоловіка. Ми вже живемо разом. Я рік чекаю на розлучення, але він не вживає жодних заходів.
Ми з коханим познайомилися, коли обидва проходили через дуже складний період життя. Він ще півроку тому роз’їхався зі своєю дружиною, а я розірвала токсичні стосунки, які тривали три роки.
Тоді ми обидва не хотіли найближчим часом жодних стосунків, але наша зустріч перевернула все з ніг на голову. Через 2 тижні після знайомства ми з’їхалися, познайомили один одного з батьками. Жили душа в душу (як і зараз), подорожували та працювали разом (ми спеціалісти однієї сфери, тому спільні інтереси були з першого дня). Від поперденього шлюбу в нього є дитина. Я дуже лагідно ставлюся до неї і хочу, щоб мій хлопець підтримував стосунки з сином, бачився та допомагав фінансово
Дружина там налаштована на нас дуже негативно. Бувало кидалася і намагалася зруйнувати наші стосунки, всіляко намагалася йому вбити у голову, що я ним користуюся. Про яке використання може йтися, якщо ми живемо в мене вдома зараз, ділимо останнє на двох, одну булку, млинець! Якщо гроші з’являються, він завжди відправляє на дитину. І це при тому, що дружина не дає йому бачитися з нею.
Я обожнюю свого хлопця, хочу від нього дітей. Але в перший місяць нашого спільного життя він давав обіцянку, що протягом року він розлучиться з дружиною, і ми зможемо офіційно стати чоловіком та дружиною та будувати вже нашу родину.
Через рік я вирішила поговорити з ним про цю тему. На що почула точну відповідь: «Деякі пари і по 10 років зустрічаються, тільки потім одружуються, а тобі треба все й одразу, я поки що не можу розлучитися. Не треба пиляти мене цією темою, треба почекати!».
Я не знаю, як реагувати і що робити у цьому випадку. Мовчки чекати? Розмовляти та доносити свій біль та почуття? Або відпустити його на якийсь час і дати подумати?