Я терпіла його зради, раптові ночівлі поза домом. Він потім каявся, подарунки дарував, говорив, що все одно любить мене і дитину. Але я бачила, що йому потрібні інші жінки. Це дратувало

Досить, ти вільний!

Чи можна змінити життя, якщо тобі вже 40? Таке питання я стала задавати собі, коли моє існування перетворилося на звичайну рутину.

Начебто і робота нормальна є, спілкування з друзями, чоловік, дитина, і вога вже практично доросла.

З чоловіком прожили 18 років, вийшла за нього по зальоту і всі ці роки страждала від цього. Чоловік мій досить складна людина. Я терпіла його зради, раптові ночівлі поза домом.

Він потім каявся, подарунки дарував, говорив, що все одно любить мене і дитину. Але я бачила, що йому потрібні інші жінки. Це дратувало, засмучувало, навіть якось виганяла його з дому, але потім знову сходилися. До всього іншого він ще й любитель випити, хоча, на відміну від звичайних алкоголіків, до деградації особистості це не привело.

На початку нашого з ним життя він досить непогано заробляв, і я звикла до хороших умов, хоча і у самої зарплата непогана. Потім заробіток його став нижче.

Пояснював він це просто втомою. Але до сорока років мені все це реально набридло. Мені стало з ним нецікаво, я дивилася на інших чоловіків, які зберігали вірність своїм дружинам, забезпечували сім’ю, та й ставлення було зовсім інше. У нас були сварки, були образливі слова, які ми одне одному говорили.

В один момент я зрозуміла, що не хочу з ним більше жити, тільки не знала, як це йому сказати, не знала, як зважитися.

Можливо, я не хотіла робити це першою, щоб не здатися в його очах поганою, хоча робила йому натяки, що він мені більше не цікавий. Звичайно, велике значення має і звичка, адже стільки років прожити разом, розлучитися не так-то просто.

В один момент я зрозуміла, що у нього знову з’явилася коханка. Мене це не здивувало і, що найдивніше, не особливо засмутило.

До того моменту мені було все одно. А тут на горизонті з’явився він – колега по роботі. Він недавно розлучився, виглядав шикарно, доглянуто і при цьому почав проявляти знаки уваги. І я зрозуміла, що хочу саме цього чоловіка. Хочу змінити своє життя. Нехай мені вже 40, але я хочу бачити поруч чоловіка, якого я поважаю.

Але я не знала, чи вийде у мене, адже в такому віці міняти щось непросто. Та й друзі, знайомі, рідні … Що вони скажуть?

Коханка чоловіка вирішила все. З її появою і змінилося у чоловіка ставлення до мене: сварки стали частіше, він міг нахамити, піти раптово з дому і навіть залишитися у ночувати поза домом.

І нещодавно сказала: “Досить, ти вільний”.

Його це здивувало, адже стільки років я його терпіла. Але, в принципі, сприйняв це досить спокійно – погодився, що, так, пора нам розлучитися.

Ми залишилися з ним у дружніх відносинах, зустрічаємося навіть парами. Я бачу їх щасливі обличчя, бачу, як щиро вони одне одного люблять. Ну що ж, нехай вона тепер з ним мучиться. А я знайшла свого чоловіка і живу з ним щасливо.

You cannot copy content of this page