fbpx

Я втомилася так працювати

Я дуже втомилася від своєї роботи.

З самого початку деякі люди в офісі ставилися до мене упереджено, тому що начальник брав мене на роботу на одну посаду, але на виконання інших обов’язків. Тобто, за ставкою я вважаюсь діловодом, а за фактом працюю секретарем та кур’єром (документи розводжу, так по дрібниці подай-принеси, в програмах працюю спеціалізованих і на телефоні сиджу).

Це було узгоджено з керівництвом, але були й ті люди, які вважали, що зарплату 15 тисяч я отримую незаслужено, нібито для такої роботи це забагато. Хоча ставка стояла майже рік, ніхто на неї не хотів йти. І це одна з найнижчих ставок тут.

За рік той начальник, що брав мене, змінився. І прийшов інший. На все готове. Мене брали, щоби я його розвантажила. Весь документообіг був на ньому до мене, і він дуже цінував мене та мою роботу. Але новий начальник ставився до мене упереджено та інші, побачили таке ставлення, і теж почали по-хамськи поводитися. Принижувати, сміятися з мене. Примушувати бігати у їхніх справах і робити їхню дрібну роботу, яку вони завжди до цього робили самі. Розносити їхні документи на іншому кінці міста тощо.

Нинішньому начальнику було байдуже, що мене це вимотує, що незручно їхати потім додому, що через це почала приходити набагато пізніше. Адже дорога назад не включена в робочий час. Загалом, я з чистою совістю звільнилася б, але йти зовсім нікуди.

Ми з чоловіком уже пів року плануємо дітей. Стаж у мене добрий, хотіла отримати декретні. Але завагітніти не виходить, хоча обидва здорові, просто нерви мотаються знатно. Я майже щодня плачу, стає нестерпно. Почала відповідати всім так само як вони мені. Все почало переходити в конфлікти та вже відкриту ненависть.

Звісно, ​​є й винятки. Непогані люди, з якими спілкуюся, п’ю чай під час обіду, але це мало рятує. Дискримінація йде у повний хід. Дійшло до того, що мені перестали навіть за понаднормові платити. Зменшили відсоток від і так невеликого окладу (іноді заміщаю тих, хто йде у відпустку або на лікарняний співробітників). Хоча решти це ніяк не торкнулося, тільки мене. На мої запитання просто посміхаються та знущаються.

Скаржитися пробувала, вище керівництво каже, не подобається — йди. Безвихідь.

Related Post

“Майже повна морозилка вареників! Такими речами не кидаються!” – каже чоловік“Майже повна морозилка вареників! Такими речами не кидаються!” – каже чоловік

Спостерігав сьогодні таку картину. Стою на зупинці, чекаю на колегу, як зазвичай дивлюся відео з соцмереж у телефоні. На зупинці на лавці сидять жінка та чоловік, теж у телефонах, поруч