Пишу, щоб виговоритись і почути думку з боку. Для себе все вирішив, ситуацію закрив. У відносинах із цивільною, вже колишньою, дружиною прожили 5 років. Каюся, був дурний, любив, дбав, оберігав. Сам її домігся, двічі робив пропозицію та двічі отримував відмову. Багато чого прощав, заплющуючи очі та виправдовуючи її поведінку важким минулим, але як кажуть, скільки мотузочці не витися, а кінець все одно буде.
У нас спочатку були нерівносильні та несправедливі стосунки. Я більше любив, вкладався, працював над стосунками та робив для неї більше, ніж вона. За фактом була гра в одні ворота. Це є об’єктивно так. Всі стосунки протягом усього часу трималися на мені, доки я любив, щось робив, йшов на зустріч, розумів, йшов на компроміси доти, доки стосунки були потрібні мені.
Вона все приймала як належне. Віддача від неї була мізер, навіть коли я любив до безумства, вже тоді я дивився на нормальні пари, і в голові виникали питання, і пробивалося розуміння того, що це зовсім не правильно, і я живу проти себе.
Три роки тому вона починає робити успіхи в кар’єрі та відносини загалом йдуть просто в нуль. На всі мої спроби працювати над стосунками та говорити з нею, мене називають егоїстом та заздрісником. Через рік у мене на роботі трапляється криза, і я змушений змінювати роботу. Ще через деякий час ситуація розгортається в протилежний бік, у мене з роботою починається біла смуга, мені щастить і кар’єра йде вперед величезними кроками. Водночас щось не ладнає у неї на роботі, і вона починає скандалити і звинувачувати в тому, що я зайнятий тільки роботою.
Починає мене ревнувати до колег дівчат, корпоративів, до телефону, при тому, що в мене не було нічого, я не зраджував, не переписувався, не телефонував ні з ким з не робочих питань. Градус в якийсь момент доходить до межі, і, посварившись просто в пух і порох розбігаємося. Охоловши, вона намагається мене повернути, починає дзвонити, намагається зустрітися. А я перегорів, усі ці скандали розбирання гасять почуття, які до неї були. Якщо раніше стосунки трималися на мені, то тепер уже я більше не хочу їх зберігати та рятувати.
Я перехворів і перегорів, раптом зрозумів, що без неї мені навіть краще, що стосунки були не справедливі й не взаємні. Закінчилося тим, що під її сльози я забрав свої речі та пішов.
Скажу відверто. У мене нікого немає, і стосунків я більше не хочу. Віра у кохання не просто підірвана, вона розтоптана до не можна. До жіночої статі зараз виключно негативне ставлення, чим більше їх любиш, тим більше вони тебе знищують. Не хочу більше такого кохання, хочу тихе спокійне життя. Я втомився від «таких» стосунків.
