До знайомства зі мною чоловік жив із батьками. Зарплата у нього нормальна, тому йому вистачало на себе. Він раз на три роки міняв мобільний телефон, любить лише брендові речі, а ще у ресторані посидіти з друзями. Тому я не переживала, що він не зможе утримувати сім’ю.
Я перед весіллям поставила умову — жити окремо та збирати на свою квартиру. Бачачи його добре одягненим, з машиною і на подарунки не скупим, я вирішила, що має накопичення. Плюс мої, і можна буде робити перший внесок. Але як я помилилася!
Чоловік давав батькам на комуналку, іноді купував їжу, а решту витрачав він. Жив він на всьому готовому, не думаючи про жодні побутові проблеми та витрати. А тут раптом виявилося, що потрібно багато купувати у свою квартиру. У магазині він скиглив, що я надто захопилася покупками.
А я просто вибирала побутову хімію, тарілки, чашки та все інше для кухні. Нам були потрібні і постільна білизна з рушниками, і засоби для ванної. Не буду перераховуватиму всі потреби, хто заселявся в квартиру, де тільки меблі господарів, той знає, скільки ще потрібно витратити на облаштування.
Я вже не говорю про порожній холодильник. Це він у мами відкривав його та брав усе готове, а тут їжу треба купити самому та витратити гроші.
Перша сварка виникла через гроші. Чоловік обурювався, що багато витрачається коштів, і він не встигає заробляти. Тоді я запропонувала скластися і брати ці гроші тільки на покупки, кожен витрачає на себе свої. Навіть дозволила самому розпоряджатися ними, приносити їжу, яку хоче. Грошей вистачило рівно на тиждень. І це у нас ще нема дитини!
Я вважаю, що у всьому винна свекруха. Вона виростила непристосовану до життя людину. Йому не 18, а 29 уже. Який із нього вийде батько! Я вже не кажу, що прибиранням він займатися категорично відмовився.
Я шкодую, що одразу розписалася. Тепер підтримую тих, хто вирішив пожити цивільним шлюбом хоча б кілька років. Тільки у побуті можна впізнати людину.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…