Я думав, що ніколи не одружусь. Бувають же ж одинаки по життю. І я себе до них причисляв. Та от час минав, я закінчив університет, багато працював.
Коли отримав хорошу посаду і гідну оплату праці, познайомився з дівчиною. Одразу ж відчув рідну душу. Хоча вона, мабуть, сумнівалась.
Довго Ілона мене ігнорувала. Навіть не хотіла чути спочатку. А потім якось лід розтанув. Почали спілкуватись, зустрічатись, гуляти. Я і в кіно її водив, і в ресторани, і закордон пізніше возив, бо вона ще ніде не була.
За рік я познайомив її зі своїми батьками. Вони з іншого міста, живуть далеко, але приїхали відвідати мене, що трапляється рідко. От якраз так співпало, що Ілона підійшла.
Так і познайомились. Тато мій таке не любить обговорювати, тому його думки знати не можу, а мамі дівчина сподобалась. Навіть дуже.Я цьому звісно втішився.
Щоправда, час минав, а я й досі батьків Ілони не знаю. Минув ще рік. Я освідчився. І вона погодилась. Почали до весілля готуватись. От я й побачив врешті свою тещу.
Чоловіка, як виявилось, вона втратила кілька років тому. Жінка була досить гарно одягнена, доглянута. Аж після весілля я зрозумів який у неї кепський і скупий характер.
Наче класичний сценарій якогось фільму. Та нічого. Ілоні запропонував жити в орендованій квартирі одразу ж. Проте, це не допомогло позбутись пані Вітални.
Вона почала щодня приходити. Найрідше через день. Перевіряла наш побут і тому подібне. А дружина не те, що заперечувала, навіть ключі їй дала.
Минув час. Дружина народила мені сина. І я думав, що це знак нашого дорослішання для тещі. А от і ні. Все ще більше ускладнилось. Грошей на квартиру мало, а тут досить тісно. І ще й пані Віталіна в нас.
А іноді Ілона покличе допомогти, то мама її і заночувати може на дивані в кухні. Ще й Ілона почала постійно мене винуватити.Стосунки у нас жахливо погіршились.
Я не розуміла що за причина? Здавалось би, навпаки все повинно бути краще.Це пані Віталіна намовляла Ілону постійно. Що я винуватець всіх земних бід і нещасть. Я мирився ще два роки.
Гадав, може жінка тверезо погляне на ситуацію. Я забезпечував достатньо і її, і дитину. Квартиру, комунальні, одяг, їжа, і навіть трішки заощаджень. Це все мої гроші.
Але я ще й виявився недолугим, скупим, лінивим і таке інше. Що ж…Зараз ми вже другий місяць живемо окремо. Ілона з’їхала до мами з дитиною. А я не маю за що вибачатись.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…