Я вже тиждень пишу йому листи, прошу пробачення та сподіваюся на його повернення. Друзям він також нічого ще не сказав

Ось уже 2 дні не можу зрозуміти, чому він мене заблокував, а як же добре все починалося.

Мені 30 років. Познайомились ми на сайті знайомств. Спілкувалися щодня, намагалася займатися своїми справами та своїм життям, щоб сильно не набридати, в обох робота в п’ятиденку, бачилися серед тижня, чи на вихідних.

Знайомі менше ніж місяць, не можу сказати, що красиво прямо так доглядав, у кафе зводив, у кіно, приїжджав просто побачиться, попити кави. Вийшло так, що бачилися у вівторок ненадовго, попросила, щоб мене забрав.

У четвер уже до кінця дня зателефонував, сказав, що відрядження завтра, за зустріч нічого не говорив. Запитала сама, чи побачимось сьогодні, сказав, що відрядження і рано вставати.

Тут день важкий був на роботі, я зрозуміла, що вже 3 дні ми не бачилися, скучила. Ну і наговорила всього, сказавши: «Може, приїдеш хоч на пів години, знаю, що рано спати не лягаєш». Та й гаряче сказала, що більше не говоритиму, щоб приїжджав, так образилася.

Я розумію, що у кожного своє життя, але коли стосунки починаються, хочеться навпаки одне одного частіше бачити. А тут я сприйняла все це, що просто людина не хоче мене бачити. Намагалася перепросити, що не права була, але людина не вийшла на зв’язок, просто заблокував мене всюди.

Зрозуміло, що обіцянки мені ніхто ніякі не давав, але неприємно якось. Відчуваю, що сама все зруйнувала, і не знаходжу собі місця. Мені було приємно з ним проводити час, розуміла його відразу.

А тут не увійшла до його становища, що людина втомилася, відрядження тощо. З іншого боку, всі люди помиляються, але не викреслювати ж ось так легко. Познайомити із друзями навіть мене встиг.

Я вже тиждень пишу йому листи, прошу пробачення та сподіваюся на його повернення. Друзям він також нічого ще не сказав, і це дає мені невелику надію на те, що не все скінчено. Як ви думаєте чи є у мене шанс відновити спілкування? Чи це остаточно кінець.