У кожного свій погляд на ситуацію, де жінка пішла на зраду заради народження дитини. Говорити, кричати, бити себе в груди, що так не можна чинити, може кожен. А ось пропустити це через себе та своє життя зможете? Хто застрахований від тієї чи іншої ситуації, та ніхто. У житті всяке трапляється таке й інше.
Ось моя життєва історія. Ми були одружені, зустрічалися 8 років. Ну, як зустрічалися. Спершу зустрічалися 2 роки, потім він знайшов собі, так звану роботу, заліз у борги та взяв велику машину працювати.
У нього в планах було сидіти вдома та взяти водіїв, які працюватимуть на нього, а він гроші отримуватиме. Але все пішло не так, як він думав: машина ламається, дорогі ремонти, більше залазить у борги, а я його підтримую і допомагаю, де порадою, де грошима.
Він живе в іншому місті за 3000 км від мене. Я чекаю як вірний і відданий песик. Він приїжджав за 6 років 2 рази, був зі мною по 3 місяці. Я до нього їздила один раз, але у мене відпустка коротка.
І ось улітку дали аж 17 днів. Я з радістю повідомляю про це йому, а він каже, що поїде до Ужгорода. Мій терпець урвався. Мені 34 роки, я хочу дитину і йому постійно про це говорила. Він не хотів! І ось коли я пішла у відпустку, я заблокувала його номер, щоб він не міг додзвонитися до мене, і почала гуляти з подругами, їздити на відпочинок.
Познайомилася з хлопцем, який молодший за мене на 5 років. Протягом трьох днів спала з ним, щоб завагітніти. Я знала, що якщо чекати, коли він захоче сім’ю та дітей, я вже стану старою і не здатною народити. Вирішила, що це край, усе кінчено між нами.
Я завагітніла, і тут на 16-му тижні він зателефонував з іншого номера. Запитав, чи я зустрічаюся з кимось, я сказала що ні. Він сказав, що хоче приїхати, але я сказала, що пізно, я чекаю на дитину. Він був у шоці! Звик, що я дуже люблю і чекаю його завжди. Гідно запропонував мені звертатися, якщо щось знадобиться.
Потім ще зателефонував і почав дзвонити постійно, я відчувала, що ця ситуація не дає йому спокою. Він почав пропонувати заміж за нього та двоє-троє дітей або скільки захочу. Ми пробачимо одне одного, і будемо разом завжди, він більше не їхатиме нікуди. Але я мушу позбутися дитини.
Я сказала, що я не робитиму цього. Він довго умовляв, казав, що заплатимо та зробимо. Я знаю, на чужому нещасті, щастя не побудуєш і тим більше позбутися ні в чому невинної дитини, я не зможу.
Я люблю його шалено. Стільки років чекала, не зраджувала. І ось так все вийшло. Він прилетів, думав, що вмовить мене, ми жили разом місяць, він дуже просив зробити це. Я молилася, щоб Бог дав мені дитину, але я уявити не могла, що дитина буде не від нього.
У підсумку вирішила, що народжуватиму і вчитимуся жити без нього. Буду одна це точно, кохання приносить дуже багато страждань, принаймні, мені.
